Рис.11.7. Методи, орієнтовані на витрати
При цьому методі, крім змінних витрат, враховуються також постійні витрати підприємства пропорційно тому внеску, який окремі складові вносять до виробництва товару.
Недоліки методу повних витрат:
• 1. Не береться до уваги чинник попиту на товар, тому він може бути не проданий через дуже високі ціни.
• 2. Будь-який метод віднесення на собівартість товару постійних витрат є довільним.
Класифікація витрат на постійні і змінні привела до виникнення методу прямого віднесення витрат на собівартість продукції, що випускається. Цей метод є важливим і ефективним знаряддям при плануванні і контролі прибутковості роботи підприємства, при встановленні цін на продукцію. Цей метод заснований на застосуванні принципу маржинального прибутку (прибутки покриття), який визначається як різниця між виручкою від продажу товару і прямими (змінними) витратами на його виготовлення. Такий метод може бути використаний тоді, коли виробничі потужності недостатньо завантажені, а всі постійні витрати покриваються цінами, які встановлені на поточні обсяги виробництва.
Метод граничних витрат. При розрахунку ціни виробу враховуються тільки ті витрати, які можна безпосередньо віднести на виробництво даного виробу.
З метою розширення об'єму продажів і завоювання більшої частки ринку підприємство може піти на формування ціни з урахуванням тільки граничних витрат.
Проте для встановлення цін на всю продукцію, що випускається підприємством, цей метод використаний бути не може, оскільки постійні витрати повинні бути повернені підприємству в загальній виручці.
Ціна при цьому методі визначається за формулою: витрати плюс прибуток. Прибуток залежить від рентабельності.
де В - витрати виробництва (повні або граничні залежно від вибраного варіанту);
Я - рентабельність продукції %.
При виборі рівня рентабельності підприємство враховує свої потреби в масі прибутку, середньогалузевий рівень рентабельності і рентабельність, закладену в ціні конкурентів.
В сучасних ринкових умовах діяльності підприємства показником, стабільнішим, ніж рентабельність продукції, є рентабельність інвестованого капіталу. Враховуючи це, рентабельність продукції можна визначити, ґрунтуючись на нормі прибутку на вкладений капітал.
При встановленні цін з урахуванням запланованої рентабельності, необхідно встановити такі ціни, які забезпечували б рентабельність інвестованого капіталу, яка може бути визначена за формулою:
де Rр - рентабельність інвестованого капіталу;
П - прибуток;
і - сума інвестованого капіталу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промисловий маркетинг» автора Оснач О.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи ціноутворення“ на сторінці 2. Приємного читання.
