де Р - потреба в матеріалі; NA - норма витрат матеріалу на виріб-аналог; (н - плановий обсяг випуску нових виробів;
К1 - коефіцієнт, який визначає співвідношення витрат матеріалів при виробництві нових виробів і виробів-аналогів.
де НН і НА - чисті корисні витрати на новий виріб і виріб-аналог;
К2 - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати матеріалів, пов'язані з виробництвом нових виробів.
Метод типового представника використовується в масовому виробництві (підшипники). При цьому методі спочатку визначається середньо виважена норма витрат ресурсів відповідно до асортиментного плану виробництва випуску продукції, потім визначається загальна потреба в них:
де N - середньовиважена норма витрат; N - поасортиментні норми витрат ( г, кг, т і т.ін.). dі - частка обсягу випуску кожного виробу в загальному обсязі виробництва.
Отже, потребу в матеріалі можна визначити так:
Приклад: Підприємство випускає підшипники різного діаметра. Вивчивши попит установлена річна програма випуску підшипників - 60 тис. шт (О), і частка окремих їх розмірів у загальному обсязі виробництва. Дані для вирішення завдання наведені в табл. 9.1.
Таблиця 9.1
Дані для вирішення завдання
| 50 | 75 | 100 | 125 | 150 | ||
| 1 | Норма витрат сталі на 1 підшипник (грам) | 150 | 200 | 225 | 250 | 300 |
| 2 | Питома вага окремих розмірів в загальному обсязі виробництва, dі (%) | 10 | 20 | 30 | 20 | 20 |
Необхідно визначити потребу в сталі для виготовлення підшипників. 1) Визначимо середньо виважену норму витрат:
2) Загальний обсяг потреби в сталі:
У тих випадках, коли відсутні норми витрат, можна визначити потребу на перспективу статистичним методом:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Промисловий маркетинг» автора Оснач О.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процес закупівлі промислових товарів“ на сторінці 3. Приємного читання.
