GRP = обсяг o частота, де обсяг - виражена у відсотках частка потенційних споживачів цільового ринку, які мали хоча б одну змогу ознайомитися з рекламою у встановлений період часу; частота - кількість можливостей для ознайомлення з рекламою у встановлений період часу. Наприклад, GRP =59-3 означає, що 59 відсотків цільового ринку мали змогу ознайомитися з рекламою упродовж певного часу в середньому тричі. Вважається, що тижнева кампанія з показником інтенсивності 100 є середньою за інтенсивністю, 200 - дуже інтенсивною.
Розрахунок ступеня інтенсивності рекламної кампанії наведено у табл. 2.56. За результатами опитування 1200 осіб встановлено, наскільки часто впродовж тижня вони звернули увагу на рекламу. Всього звернуло увагу на рекламу 796 респондентів, що становить 60,4% опитаних. Середня частота = (521 1 + 194*2 + + 119-3 + 95-4 + 97-5 + 89-6) / 796 = 3. Отже, респонденти, які звернули увагу на рекламу, в середньому зробили це тричі.
Таблиця 2.56. Кількість осіб, які звернули увагу на рекламу
| 0 | 521 | 39,6 |
| 1 | 202 | 15,3 |
| 2 | 194 | 14.7 |
| 3 | 119 | 9,0 |
| 4 | 95 | 7,2 |
| 5 | 97 | 7.4 |
| 89 | 6,8 |
Наступним кроком аналізу є оцінювання рівня сприйняття повідомлення особами, яким воно було адресоване.
Це дає змогу з'ясувати рівень усвідомлення реклами споживачем. Ідеться про те, наскільки сильним є запам'ятовування; як довго споживач пам'ятає рекламу; що саме споживач запам'ятав; яким було ставлення споживача до реклами - позитивним чи негативним; якою мірою це позитивне чи негативне враження стосується конкретних елементів реклами; на основі якого елементу реклами сформувалось це позитивне чи негативне ставлення.
Встановлення показників ефективності реклами (частки потенційних споживачів, які запам'ятали й усвідомили зміст рекламного звернення) передбачає вибіркове їх обстеження.
Дослідження запам'ятовування реклами можна здійснювати, послуговуючись законом Моргенштейна і правилом Зільське. Відповідно до закону Моргенштерна, якщо відома частка осіб, які запам'ятали рекламне звернення, то вважається, що при кожному наступному рекламному зверненні частка осіб, які його запам'ятали, буде такою самою. Наприклад, якщо перше повідомлення запам'ятали 20% осіб, то після другого повідомлення кількість осіб, що його запам'ятали, становитиме:
20% + (100% - 20%) х 15 = 36%, а після третього: 20% + 16% + 64/5% - 48,8%.
Отже, подавши повідомлення відповідну кількість разів, отримують частку цільової аудиторії, яка запам'ятала повідомлення.
Аналіз побудованого за правилом Зільське рис. 2.30 свідчить, що існує певний поріг запам'ятовування реклами. Інтенсивне подання її дає швидший і кращий ре
Рис 2.30. Рівень запам'ятовування реклами
зультат, ніж тривале з певним періодом інформування. Інтенсивне подання сприяє більш ефективному використанню коштів на рекламну кампанію.
Для оцінювання ефективності реклами може бути застосований метод її сприйняття, який базується на результатах емпіричних досліджень. При цьому виходять з того, що кожна п'ята особа, яка запам'ятала основну ідею реклами, сприйняла її і купує рекламований товар. За таких умов результативність реклами виражається формулою:
де - результативність реклами, р - показник сприйняття, с - стала, яка становить 20% і вказує, що кожна п'ята особа, яка запам'ятала рекламу, придбає товар. Цей метод дає добрі результати, якщо показник сприйняття і константа встановлені правильно. Встановлення показників вимагає спеціальних досліджень, оскільки нереально, що за всіх умов і на будь-якому ринку константа незмінно становитиме 20%.
Результатом впливу реклами на споживачів можуть бути оновлений імідж підприємства, суттєво змінена думка покупців про марку. Описово зміну іміджу за результатами рекламної кампанії підприємства можна представити в табл. 2.57.
Таблиця 2.57. Порівняння іміджу підприємства до і після рекламної кампанії
| Характеристики образу підприємства | Т1 | т2 | Т3 | т4 |
Аналіз полягає у порівнянні думок покупців про імідж підприємства до використання реклами і після отримання висновків. Допоміжним інструментом у цьому є семантичний профіль (рис. 2.31).
Порівняння профілю підприємства дає змогу визначити, наскільки змінилось сприйняття марки під впливом просування, як воно відрізняється від попереднього образу підприємства і як відбулось наближення до очікуваного профілю. Аналогічно, порівнявши профілі торгової марки до і після промоційного заходу, можна визначити, як змінилося ставлення до неї, до реальних і потенційних покупців.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий аналіз» автора Липчук В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз цільової і методологічної відповідності комунікацій, спрямованих на просування товару“ на сторінці 2. Приємного читання.
