Тому найбільш привабливим є другий сегмент, оскільки він найчисельніший, має багато заможних споживачів, у сім'ях яких є малолітні діти. Ця категорія споживачів належить до середнього класу заможності, що свідчить про їхню меншу чутливість до зміни цін. Статистичні дані свідчать, що ідеальні клієнти купують більшу частку товарів, а отже, забезпечують основну частку прибутку
Вибір найважливіших клієнтів за одних обставин може забезпечити підприємству значну економічну вигоду, за інших - супроводжуватися підвищенням ризику. Якщо, наприклад, певна їх група має вирішальний вплив на фінансові результати, то втрата кількох із них може спричинити фінансові проблеми. Крім того, клієнти, які усвідомлюють своє значення для підприємства, можуть чинити тиск, вимагаючи для себе вигідніших умов. Тому часто велика купівельна сила групи найважливіших клієнтів містить потенційну загрозу для підприємства.
Купівельну силу клієнтів забезпечує їх велика частка в обороті чи прибутку підприємства, а також за багатьох інших ситуацій: коли клієнт не отримує високих прибутків; придбані товари не впливають на якість продукції, яку він виготовляє, або коли клієнт може без проблем для себе припинити співпрацю з підприємством тощо. У будь-якому разі підприємство повинно оцінювати купівельну силу своїх клієнтів, правильно інтерпретувати сформовані оцінки, ефективно ними послуговуватися. Один із прикладів оцінювання подано у табл. 1.27.
Таблиця 1.27. Оцінювання купівельної сили клієнта за 5-бальною шкалою
| Високий рівень доходів | - | 5 |
| Високий рівень поінформованості | + | 4 |
| Висока інтенсивність потреби | - | 4 |
| Велика складність заміни товару субститутом | 4 | |
| Сума | - | 9 |
Якщо взяти до уваги всі зазначені фактори, які зумовлюють купівельну силу клієнта, а шкалу їх оцінювання встановити у межах від -5 до +5, то сума впливу розподіляється в межах від -20 до +20. На підставі цього можна отримати таку класифікацію: +20 - максимальна купівельна сила; +10 - велика купівельна сила; 0 - середня купівельна сила; -10 - слабка купівельна сила; -20 - мінімальна купівельна сила. Отже, у наведеному вище прикладі купівельна сила клієнта близька до слабкої.
Звівши результати оцінки купівельної сили клієнтів чи їх сегментів у єдину таблицю (табл. 1.28), можна узагальнити висновок про ризики, які створює цей чинник для підприємства.
Таблиця 1.28. Оцінка купівельної сили клієнтів
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| Оцінка в балах | ||||
| Якісна оцінка (причина рівня купівельної сили) |
У процесі маркетингового аналізу необхідно відстежувати всі зміни купівельної сили клієнтів підприємства, беручи до уваги те, що один і той самий клієнт може мати різну купівельну силу щодо різних товарів, але об'єктивно його позицію стосовно підприємства визначає найбільша з них. Істотною є також інформація про купівельну силу клієнтів на фоні галузі, основного конкурента.
Аналіз клієнтів щодо вигоди для них купівлі продукції підприємства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий аналіз» автора Липчук В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз клієнтів щодо вигоди співпраці з ними для підприємства“ на сторінці 3. Приємного читання.
