– імідж підприємства;
– відносини підприємства з фінансово-кредитними встановами, з Державним комітетом зі стандартизації, метрології і сертифікації;
– співробітництво з Управлінням щодо захисту прав споживачів, з навчальними і науковими закладами;
– доцільність організації структури з управління товарною політикою;
– ефективність стимулювання і т. п.
– б) аудит економічної ефективності:
– рентабельність реалізації товарів;
– рентабельність витрат з управління товарною політикою;
– рівень витрат з управління товарною політикою щодо товарообороту;
– темп приросту збуту товарів;
– ритмічність реалізації товарів;
– запас фінансової стійкості;
– рентабельність товарних угод;
– швидкість обертання товарних запасів;
– частка залежаних товарів у загальній сумі товарних запасів;
– рентабельність товарних запасів;
– якість використання персоналу у сфері управління товарною політикою;
– якість використання товарних запасів.
• 3) аудит товарних ризиків здійснюється за такими етапами:
– виявлення основних факторів, що впливають на появу негативних моментів у реалізації товарної політики (безпосередній вплив: характеристики товару, його ринкова атрибутика, конкурентоспроможність товару і товарного портфеля, якість упаковки, рівень сервісної підтримки; опосередкований вплив: .Р£5Т-фактори (об'єктивні) і суб'єктивні: ринкові, закупівельні, збутові, інноваційні);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг підприємства» автора Балабанова Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз життєвого циклу товару і управління ним“ на сторінці 3. Приємного читання.
