Нижній рівень "дерева цілей" - заходи - повинні характеризуватися необхідними ресурсами (за видами) і ефектом (насамперед економічним). У результаті складання "дерева цілей" відтинаються зайві заходи і їхній набір стає ефективнішим.
Третій етап - стратегія.
Стратегія - узагальнююча модель (план) дій, необхідних для досягнення поставлених цілей.
Стратегія розробляється з метою досягнення довгострокових конкурентних переваг, що забезпечать підприємству високу рентабельність.
Стратегії розробляються на різних рівнях. Розглянемо стратегії цільових ринків (8ТР-маркетинг): сегментація ринку; визначення цільового ринку (мішені); позиціонування товару.
Сегментація - поділ усього ринку на окремі частини (сегменти), кожна з яких включає більш-менш однорідні групи потенційних покупців із приблизно однаковими потребами, споживчими вимогами і стереотипом поведінки.
Сегмент повинен відповідати таким умовам:
• бути в даний момент досить ємним;
• надавати можливості подальшого зростання;
• не бути об'єктом комерційної діяльності конкуруючих підприємств;
• характеризуватися деякими незадоволеними потребами, які дане підприємство може успішно задовольнити.
Розрізняють три рівні сегментації:
• 1) стратегічна сегментація (макросегментація) - передбачає визначення базового ринку, на якому підприємство має намір діяти, тобто виокремлення стратегічних зон господарювання (СЗГ) на корпоративному рівні; базовий ринок може бути визначений за трьома напрямками: функціями, споживачами, технологіями; макросегментація забезпечує ідентифікацію "ринків товарів";
• 2) продуктова (товарна) сегментація (мікросегментація) - її завданням є виявлення всередині ідентифікованого ринку товарів ринкових сегментів; ґрунтується на обліку розмаїтості потреб потенційних покупців, що зумовлено відмінностями їхніх споживчих переваг і намірів;
• 3) конкурентна сегментація (знаходження ринкової ніші) - її основою є визначення ринкової ніші, не зайнятої конкурентами.
Ринкове "вікно" - окремі частини ринку, що виявляються в процесі сегментування, якими конкуренти зневажають, а споживачі, що утворюють ці сегменти, задовольняють свої потреби, не забезпечуючи цілком реалізацію своїх бажань і переваг.
Ринкові сегменти, у яких підприємство забезпечило собі пануюче і стабільне в довгостроковому плані становища, незважаючи на зусилля конкурентів, називається ринковою "нішею".
Існують два підходи до формування ринкової ніші:
• вертикальний підхід - полягає в пошуку шляхів реалізації групи або окремих функціонально близьких товарів за різними групами споживачів;
• горизонтальний підхід - передбачає пошук шляхів реалізації товарів і послуг функціонально незалежних між собою для задоволення різних вимог споживачів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг підприємства» автора Балабанова Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Процес управління маркетингом підприємства“ на сторінці 4. Приємного читання.
