• 1. Залежність величини затрат на транспортування від кількості складів в системі розподілу (функція ƒ, рис. 9.2). Виділяють два види затрат на транспортування - витрати пов'язані з доставкою товарів на розподільчі склади (функція ƒ рис. 9.2) і витрати пов'язані з доставкою товарів до споживачів (функція рис. 9.2). Як видно з вказаного рисунка, при збільшенні кількості складів затрати на доставку товарів на склади - зростають, але при цьому зменшуються затрати на доставку товарів до споживачів. Загалом же, затрати транспортні затрати на доставку товарів зменшуються.
• 2. Залежність затрат на утримання запасів від кількості складів в системі розподілу (функція ƒ 2, рис. 9.3). Збільшення складів веде за собою скорочення зони обслуговування складів, а, відповідно і розміру запасу на окремому складі. Проте, розмір запасу зростає меншими темпами ніж зменшується зона обслуговування, в результаті сумарний запас і, відповідно, витрати на його утримання зростають.
• 3. Залежність затрат, пов'язаних з експлуатацією складського господарства від кількості складів в системі розподілення (функція ƒ 3, рис. 9.3). При збільшенні кількості складів затрати, пов'язані з експлуатацією одного складу зменшуються, проте сукупні затрати системи розподілення на утримання всього складського господарства зростають.
• 4. Залежність затрат, пов'язаних з управлінням розподільчою системою від кількості складів, що входять в неї (функція ƒ 4, рис. 9.3). Загальні затрати на управління складами також збільшуються із збільшенням кількості складів, проте це збільшення із додаванням кожного наступного складу стає меншим.
Рис, 9.2. Залежність затрат на транспортування від кількості складів в системі розподілу
5. Залежність втрат від продажу, які виникають при зменшенні кількості складів, що спричиняє, в свою чергу, віддалення від кінцевих споживачів (функція ƒ 5, рис. 9.3). При віддалені складів від споживача виникають умови, за яких стає важче задовольняти специфічні потреби споживачів, а також самим споживачам стає важче відвідувати склади, що призводить до скорочення обсягів продажу.
Таким чином залежність сукупних затрат на функціонування системи розподілення від кількості складів, що входять в неї (функція Г) отримується шляхом сумування всіх зображених на рис. 9.3 графіків.
В процесі проектування системи розподілу виникає питання не тільки стосовно того скільки складів повинно бути в нашій системі, але й де повинні знаходитися ці склади. Оптимальне розміщення складів - це розміщення їх в тих точках, в яких транспортні витрати на доставку товарів будуть найменшими. При визначенні місця розташування складів враховують;
• o відстань до населених пунктів;
• o розмір вантажообігу кожного населеного пункту;
• o форму території;
• o розгалуженість сітки доріг.
Рис. 9.3. Залежність сукупних затрат на функціонування системи розподілу від кількості складів, що входять до неї
Наукою і практикою розроблено багато методів визначення оптимального місця розміщення складу, ось деякі з них:
• 1. Метод повного перебору. Здійснюється з допомогою ЕОМ, при чому комп'ютер перебирає всі можливі варіанти і знаходить оптимальний відповідно до заданого алгоритму. Недолік - великий об'єм зайвої роботи.
• 2. Евристичні методи. На основі експертної оцінки відразу відкидаються варіанти з наперед непридатними значеннями і обчислення ЕОМ проводяться тільки з тими варіантами, що залишилися.
• 3. Метод визначення центру ваги фізичної моделі розподілу. При використанні даного методу вирізається макет району обслуговування у вигляді пластини, потім на даному макеті визначаються координати кожного населеного пункту і до них прикріпляються гирьки з вагою, яка відповідає товарообороту цих населених пунктів. Пізніше визначається центр рівноваги для створеної моделі, координати якого і є координатами розподільчого складу. Даний метод доцільно використовувати при наявності розгалуженої системи сполучення в межах досліджуваної території.
• 4, Метод пробної точки. Доцільно використовувати при наявності прямокутної конфігурації шляхів сполучення. При цьому ми щоразу ставимо пробну точку між різними точками, які відповідають координатам населених пунктів і зіставляємо суми об'ємів товарообігу, які отримуємо по кожному напрямку. В результаті, в тій точці, яка врівноважить товарообіг всіх населених пунктів слід формувати розподільчий склад.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи логістики» автора Дудар Т.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вибір між власним складом і складом загального користування“ на сторінці 2. Приємного читання.
