Головним завданням логістичного менеджменту є забезпечення нормального режиму функціонування логістичної системи.
Поняття нормального режиму характеризує збіг або достатню наближеність фактичних і планових параметрів логістичної системи, що функціонує в межах її реальної потужності.
Поняття "реальна потужність" у даному випадку допускає, що рівень використання техніко-технологічної бази логістичної системи забезпечує її поточне функціонування і відтворення без виходу на критичні (руйнівні) параметри.
Відповідно до життєвого циклу логістичної системи (див. рис. 3.12) нормальний режим характерний для II і III етапів. Причому вважається, що даний режим виникає усередині II і завершується усередині III.
Нормальний режим функціонування є більш передбачуваним "об'єктом керування", тому що саме його поняття будується на деяких стабільних мінімально взаємопов'язаних параметрах і показниках.
Саме для нормального режиму найбільшою мірою придатний дуже ощадливий метод керування за відхиленнями. Цей режим дає можливість логістичному менеджменту сконцентрувати управлінські ризики на перспективних і стратегічних питаннях логістичної системи.
Логістична система, що функціонує в нормальному режимі, забезпечує максимальну, в порівнянні з іншим, режимом, віддачу. Тому, згідно з нею, варто плавно готуватися до неминучих обмежень і змін внутрішнього і зовнішнього характеру. Керівництво логістичної системи має планувати заміну і відновлення критичних ланок основної технології, знаходити "вільні вікна" у грошових потоках, що можуть забезпечити фінансування цих витрат.
Критерієм оптимальної стабільності режиму логістичної системи є рівень використання ресурсів.
Управлінські переваги нормального режиму такі:
• 1) можливість підвищення кваліфікації логістичного персоналу в силу стабільності виконуваних функцій, зниження витрат;
• 2) забезпечення збереження рівня якості продукції, що переміщається від виробника до кінцевого споживача;
• 3) можливість раціоналізаторської інновації у будь-яку підсистему логістичної системи;
• 4) концентрація менеджменту на окремих актуальних аспектах керування за рахунок зниження рівня контролю стабільних і незмінних аспектів.
Слід також вказати і на типові проблеми і протиріччя керування логістичною системою, що знаходиться в нормальному режимі – це:
• 1) відсутність внутрішніх стимулів для інновацій;
• 2) можливість нагромадження внутрішніх невідповідностей між параметрами, умовами або аспектами;
• 3) застарівання в технологічному і технічному плані деяких підсистем логістичної системи;
• 4) накопичення "професійно-технологічної утоми" всередині логістичної системи, тобто перетворення творчих функцій на рутину, стандартну й уніфіковану дію незалежно від реального стану зовнішнього і внутрішнього середовища.
Логістична система, для якої автономність від несприятливих умов середовища перетворилася із засобу на самоціль, починає використовувати всі можливості для ізоляції від екзогенних інновацій. Організаційно дуже важливо створити практичний механізм перегляду і переоцінки критеріїв і умов норм режиму, що повинен бути мінливим. Критерієм нормальності мінливого режиму може слугувати такий розмитий критерій, як збереження головної технології, що використовується для виконання логістичних активностей.
Кінцевим завданням керування режимом логістичної системи є оптимальне співвідношення поточної і довгострокової ефективності, а безпосереднім – оптимізація поточної ефективності логістичної системи. Тут слід зазначити, що оптимальність режиму буде забезпечена, якщо, крім іншого, керівництво схильне до впровадження в діяльність логістичної системи технологій і систем, які підтримують логістичну концепцію, наприклад, систем "канбан", "точно вчасно" (JIT), MRP, DRP, "кайзен" та ін.
Потужність логістичної системи та способи її оптимізації
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістичні системи і ланцюги поставок» автора Сумець О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Режим функціонування логістичної системи“ на сторінці 2. Приємного читання.
