Особливості обліку логістичних витрат на підприємствах

Логістичні витрати підприємства

• 2) визначити розмір вартості складових ТЗВ, що належать до запасів;

• 3) визначити повну собівартість запасів;

• 4) відобразити отримані витрати на рахунках бухгалтерського обліку з обліку запасів.

Як вже зазначалося вище, до собівартості продукції підприємства, окрім ТЗВ, входять і змінні, і розподілені постійні загальновиробничі витрати, які також містять певні логістичні витрати. Загальновиробничі витрати підприємства, що пов'язані з обслуговуванням і створенням для підрозділів необхідних умов виробництва, становлять складову частину виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). Вони розподіляються на постійні й змінні. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат) на підставі фактичної потужності звітного періоду. Такі витрати відносяться на виробничу собівартість виробленої продукції.

Постійні загальновиробничі витрати поділяються на дві частини: розподілену і нерозподілену. Розподілена частина постійних загальновиробничих витрат розподіляється на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат) за нормальної потужності. Розподілена частина списується на виробничу собівартість продукції, а нерозподілена частина - на рахунок собівартості реалізації у періоді виникнення.

Логістичні витрати підприємства можуть бути відзначені в окремих статтях загальновиробничих витрат.

Другою складовою витрат операційної діяльності є адміністративні витрати. Адміністративними витратами є загальногосподарські витрати, що виникли упродовж звітного періоду під час операційної діяльності підприємства у зв'язку з його управлінням та обслуговуванням. До них належать витрати, пов'язані із управлінням підприємством, витрати на утримання та обслуговування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення, витрати на обслуговування виробничого процесу, податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються у виробничу собівартість продукції). У межах операційної діяльності логістичне адміністрування (управління) забезпечується через організацію і контроль логістичних процесів менеджерами служби логістики на загальногосподарському рівні.

Третьою складовою витрат операційної діяльності, в якій наявні логістичні витрати, є витрати на збут. Витрати, що пов'язані зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, зокрема і логістичні витрати, в обліку акумулюють на рахунку 93 "Виграти на збут". За дебетом рахунка відображається сума визнаних логістичних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати". Сплачені наперед логістичні витрати, які супроводжують збут, відображаються на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" (як усі операційні витрати, що не входять до собівартості) і в міру настання таких періодів включаються до витрат на рахунок 93.

У ході дослідження європейської і північноамериканської промисловості було встановлено, що витрати на організацію збуту зазвичай становлять 5-10 % вартості продажів.

Особливим предметом досліджень логістичних витрат є витрати у сфері дистрибуції, актуальність яких істотно зростає через посилення мегатенденцій, передусім глобалізації. Виокремлення логістичних витрат дистрибуції необхідне для побудови ефективного і дієвого управління дистрибуцією. Логістичні витрати дистрибуції - це сума витрат реалізації усіх функцій, що забезпечують фізичне переміщення продукції від виробника до кінцевого споживача (обслуговування замовлень, зберігання та управління запасами, утримання складів, транспортування, пакування, консолідація/деконсолідація), збільшена на оцінену величину витрат вичерпання запасів у будь-якій ланці системи дистрибуції через її неякісне функціонування.

У витратах на збут прямо чи опосередковано відображено співвідношення між якістю та витратами обслуговування клієнтів (споживачів готових виробів), "арбітражну" роль в якому виконують запаси готової продукції (прямо) та запаси матеріалів і незавершеної продукції (опосередковано). Тому надзвичайно важливо створити ефективну систему обліку формування і розподілу витрат запасів, насамперед, витрат утримання запасів та витрат вичерпання запасів. Таким чином, автори монографії [23, с. 229] пропонують модифікувати традиційний рахунок 93 "Витрати на збут" та розширити зміст задля кращого управління логістичними витратами у сфері збуту та підвищення рівня обслуговування клієнтів. Відповідно необхідно ввести такі субрахунки, зокрема:

• 931 "Витрати на утримання запасів готової продукції (товарів)";

• 932 "Витрати на утримання виробничих запасів для клієнтів";

• 933 "Витрати, що виникли у зв'язку із вичерпанням (нестачею), додатковою потребою готової продукції (товарів)";

• 934 "Витрати на збут і обслуговування ключових клієнтів";

• 935 "Витрати на збут і обслуговування інших клієнтів".

Про використання тих або інших субрахунків свідчить

наказ про облікову політику підприємства, який видається раз на рік на початку року. Саме в окремому розділі зазначеного наказу доцільно сформувати таку модель обліку, яка б забезпечила максимальне накопичення інформації про логістичні витрати з метою трансформації її в управлінський облік.

Кореспонденцію операцій, що стосуються формування і списання вказаних витрат, необхідно подати такою, яка узгоджується із вітчизняною системою обліку (табл. 3.7).

Витрати вичерпання запасів у сфері збуту необхідно ідентифікувати з таких позицій:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістичні витрати підприємства» автора Сумець О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості обліку логістичних витрат на підприємствах“ на сторінці 3. Приємного читання.