На рис. 5.21 наведено основні варіанти організації процесу розпізнавання цифр ПІ при використанні п'яти процесорної ЕОМ (а – розпізнавання при застосуванні окремих обмежувальних рамок для кожної цифри ПІ; б – розпізнавання при застосуванні єдиної обмежувальної рамки для всіх цифр ПІ).
Рисунок 5.21 – Варіанти організації процесу розпізнавання цифр ПІ при використанні п'ятипроцесорної ЕОМ
Як випливає з рис. 5.21, у варіанті а розпізнавання кожної цифри ПІ розпочинається відразу після її зчитування, а у варіанті б – лише після зчитування усіх цифр ПІ. Внаслідок цього, при використанні окремих обмежуючих рамок для кожної цифри ПІ час, що може бути виділений для розпізнавання цифр ПІ кожним із процесорів, значно перевищує час такого розпізнавання при використанні єдиної обмежуючої рамки для усіх цифр ПІ.
На рис. 5.22 наведено варіанти організації багатопроцесорного розпізнавання цифр ПІ на адресних ярликах посилок (а – кожний з процесорів розпізнає одну стилізовану або нормалізовану цифру; б – кожний з процесорів розпізнає один сегмент однієї стилізованої цифри).
Рисунок 5.22 – Варіанти організації багатопроцесорного розпізнавання цифр ПІ на адресних ярликах посилок
Як випливає з рис. 5.22, кількість процесорів у варіанті а складає 15, а у варіанті б – 105. Майже у стільки ж разів зростає час, що може бути виділений для розпізнавання ПІ порівняно з часом, що може бути виділений для розпізнавання ПІ при використанні однопроцесорної ЕОМ.
Те, що кожний із процесорів багатопроцесорної ЕОМ працює за однією і тією самою програмою, робить доцільним застосування для розпізнавання цифр ПІ обчислювальних систем з паралельними процесорами, що синхронно виконують одні і ті самі операції.
Кожний з паралельних процесорів являє собою надто спрощену ЕОМ і містить лише власне процесор, в якому передбачене виконання елементарних арифметичних і логічних операцій, і пам'ять, об'єм якої визначається вимогами задачі розпізнавання цифр ПІ.
Управління виконанням операцій паралельними процесорами здійснюється центральним процесором.
Унаслідок різних вихідних даних у паралельних процесорах можуть вироблятися умови вибору різних гілок програми розпізнавання, тому основною функцією центрального процесора є забезпечення виконання поточних команд програми тими паралельними процесорами, в яких відповідні умови виконані (активні процесори), і переривати роботу тих паралельних процесорів, в яких зазначені умови не виконані (пасивні процесори). У результаті час роботи усіх паралельних процесорів вирівнюється.
Активні процесори сприймають усі команди центрального процесора (у тому числі команди переведення їх у пасивні процесори), а пасивні процесори – лише команду переведення їх в активні процесори.
Визначення груп активних і пасивних процесорів виконується в усіх точках, де передбачене розгалуження або з'єднання гілок програми.
Критерієм оптимальності управління паралельними процесорами виступає мінімізація кількості проходжень кожної гілки програми.
У безциклових програмах та у програмах з лічильними циклами, які можуть бути розгорнуті у безциклові програми, а саме такі програми використовуються в задачах розпізнавання графічних зображень, кількість проходжень кожної гілки програми при оптимальному управлінні дорівнює одиниці.
Для забезпечення оптимального управління в зазначених програмах достатньо додержуватися простого правила: у будь-якій точці розгалуження або з'єднання гілок програми проходження будь-якої вихідної гілки повинно провадитися лише після проходження усіх вхідних гілок.
На рис. 5.23 наведено приклад графа безциклової програми.
Рисунок 5.23 – Приклад графа безциклової програми
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика поштового зв’язку» автора Ящук Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі“ на сторінці 2. Приємного читання.
