Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі

Логістика поштового зв’язку

На рис. 5.21 наведено основні варіанти організації процесу розпізнавання цифр ПІ при використанні п'яти процесорної ЕОМ (а – розпізнавання при застосуванні окремих обмежувальних рамок для кожної цифри ПІ; б – розпізнавання при застосуванні єдиної обмежувальної рамки для всіх цифр ПІ).

Варіанти організації процесу розпізнавання цифр ПІ при використанні п

Рисунок 5.21 – Варіанти організації процесу розпізнавання цифр ПІ при використанні п'ятипроцесорної ЕОМ

Як випливає з рис. 5.21, у варіанті а розпізнавання кожної цифри ПІ розпочинається відразу після її зчитування, а у варіанті б – лише після зчитування усіх цифр ПІ. Внаслідок цього, при використанні окремих обмежуючих рамок для кожної цифри ПІ час, що може бути виділений для розпізнавання цифр ПІ кожним із процесорів, значно перевищує час такого розпізнавання при використанні єдиної обмежуючої рамки для усіх цифр ПІ.

На рис. 5.22 наведено варіанти організації багатопроцесорного розпізнавання цифр ПІ на адресних ярликах посилок (а – кожний з процесорів розпізнає одну стилізовану або нормалізовану цифру; б – кожний з процесорів розпізнає один сегмент однієї стилізованої цифри).

Варіанти організації багатопроцесорного розпізнавання цифр ПІ на адресних ярликах посилок

Рисунок 5.22 – Варіанти організації багатопроцесорного розпізнавання цифр ПІ на адресних ярликах посилок

Як випливає з рис. 5.22, кількість процесорів у варіанті а складає 15, а у варіанті б – 105. Майже у стільки ж разів зростає час, що може бути виділений для розпізнавання ПІ порівняно з часом, що може бути виділений для розпізнавання ПІ при використанні однопроцесорної ЕОМ.

Те, що кожний із процесорів багатопроцесорної ЕОМ працює за однією і тією самою програмою, робить доцільним застосування для розпізнавання цифр ПІ обчислювальних систем з паралельними процесорами, що синхронно виконують одні і ті самі операції.

Кожний з паралельних процесорів являє собою надто спрощену ЕОМ і містить лише власне процесор, в якому передбачене виконання елементарних арифметичних і логічних операцій, і пам'ять, об'єм якої визначається вимогами задачі розпізнавання цифр ПІ.

Управління виконанням операцій паралельними процесорами здійснюється центральним процесором.

Унаслідок різних вихідних даних у паралельних процесорах можуть вироблятися умови вибору різних гілок програми розпізнавання, тому основною функцією центрального процесора є забезпечення виконання поточних команд програми тими паралельними процесорами, в яких відповідні умови виконані (активні процесори), і переривати роботу тих паралельних процесорів, в яких зазначені умови не виконані (пасивні процесори). У результаті час роботи усіх паралельних процесорів вирівнюється.

Активні процесори сприймають усі команди центрального процесора (у тому числі команди переведення їх у пасивні процесори), а пасивні процесори – лише команду переведення їх в активні процесори.

Визначення груп активних і пасивних процесорів виконується в усіх точках, де передбачене розгалуження або з'єднання гілок програми.

Критерієм оптимальності управління паралельними процесорами виступає мінімізація кількості проходжень кожної гілки програми.

У безциклових програмах та у програмах з лічильними циклами, які можуть бути розгорнуті у безциклові програми, а саме такі програми використовуються в задачах розпізнавання графічних зображень, кількість проходжень кожної гілки програми при оптимальному управлінні дорівнює одиниці.

Для забезпечення оптимального управління в зазначених програмах достатньо додержуватися простого правила: у будь-якій точці розгалуження або з'єднання гілок програми проходження будь-якої вихідної гілки повинно провадитися лише після проходження усіх вхідних гілок.

На рис. 5.23 наведено приклад графа безциклової програми.

Приклад графа безциклової програми

Рисунок 5.23 – Приклад графа безциклової програми

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика поштового зв’язку» автора Ящук Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИКИ

  • Логістичні потоки, процеси та системи

  • Логістичні принципи організації виробничих процесів

  • Логістичні принципи управління запасами

  • Логістичні принципи складування продукції

  • Підштовхувані й підтягувані логістичні системи

  • Принципи побудови національної індексації поштового зв'язку України

  • Вимоги до системи поштової індексації України

  • СТРУКТУРНА ЛОГІСТИКА ПОШТОВОГО ЗВ'ЯЗКУ

  • Оптимізація кількості рівнів ієрархії мережі поштового зв'язку

  • Оптимізація кількості та місць розташування відділень зв'язку

  • Оптимізація кількості та місць розташування регіональних автоматизованих сортувальних центрів

  • Визначення оптимальної кількості та місць розташування РАСЦ за критерієм мінімуму об'ємів сортування ПК

  • Оптимізація кількості та місць розташування РАСЦ за критерієм мінімуму нормативних строків пересилання ПК

  • Оптимізація розподілу операцій оброблення письмової кореспонденції між об'єктами поштового зв'язку

  • Адаптація оброблення й перевезення поштових одиниць до змін об'ємів поштових потоків

  • Синхронізація оброблення й перевезення поштових одиниць

  • Загальна синхронізація оброблення й перевезення ПК

  • Оптимізація номіналів та тиражів поштових марок

  • ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА ПОШТОВОГО ЗВ'ЯЗКУ

  • Формування планів сортування поштових одиниць

  • Формування програм сортування поштових одиниць

  • Організація багатоетапного сортування поштових одиниць

  • Організація сортування періодичних видань

  • Визначення допустимих затримок відправлень поштових вантажів з об'єктів поштового зв'язку

  • Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах

  • Мінімізація кількості та оптимізація розміщення робочих місць з оброблення поштових одиниць в об'єктах поштового зв'язку

  • ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА ПОШТОВОГО ЗВ'ЯЗКУ

  • Визначення кількості транспортних засобів для перевезень поштових вантажів

  • Уніфікація моделей поштових автомобілів

  • Визначення об'ємів перевезень поштових вантажів у мережі поштового зв'язку за умов циклічних змін об'ємів міжвузлових поштових потоків

  • Визначення вантажопідйомності транспортних засобів

  • Застосування кільцевих поштових маршрутів для перевезень посилок

  • Визначення складу міжвузлових потоків

  • Обґрунтування доцільності переходу від існуючої схеми магістральних перевезень посилок до схеми з КПМ

  • Побудова матриці міжобласних потоків посилок з урахуванням тяжінь між ОЦ України

  • Мінімізація вартості пересилання посилок

  • Мінімізація кількості поштових контейнерів і кількості ПА для перевезення посилок за КПМ

  • Синхронізація КПМ

  • Визначення парку поштових контейнерів

  • Забезпечення повернення порожніх контейнерів

  • Мінімізація переміщень контейнерів у кузові контейнеровоза під час обмінювання контейнерів

  • Оптимізація трасування КПМ

  • ЛОГІСТИКА АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ПОШТОВОГО ЗВ'ЯЗКУ

  • Концентрація потоків ПК у РАСЦ

  • Забезпечення виконання нормативних строків пересилання ПК

  • Оптимізація технологій автоматизованого сортування письмової кореспонденції

  • Оптимізація обмінювання ПК між РАСЦ

  • Мінімізація вартості автоматизованого сортування письмової кореспонденції

  • Оптимізація кількості та ємності накопичувачів автоматичних листосортувальних машин

  • Автоматизація пакування письмової кореспонденції

  • Принципи побудови розпізнавальних логістичних систем поштового зв'язку

  • Показники якості розпізнавання графічних зображень

  • Мінімізація поворотів поштових одиниць у системах розпізнавання поштових індексів

  • Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)

  • Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок

  • Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
  • Оптимізація співвідношення автоматичного і ручного розпізнавання адресної інформації в АЛСМ