Для забезпечення вільного доступу до усіх контейнерів завантажувально- розвантажувальна платформа вузла має бути виконана на рівні бортів кузова контейнеровоза з П-подібним поглибленням, довжина і ширина якого дещо перевищують довжину і ширину кузова контейнеровоза, в яке контейнеровоз заходить заднім ходом.
Контейнеровоз виконаний на базі великовантажного автомобіля з бортами, що складаються, з'єднаними за допомогою петель з рамою кузова контейнеровоза. У вузлі обміну нижня частина борта опускається на завантажувально- розвантажувальну платформу і служить як перехідний майданчик між платформою і контейнеровозом, а верхня – обертається в горизонтальне положення, утворюючи козирок, що захищає від негоди.
На рис. 4.14 наведено схематичний вид контейнеровоза з вільним доступом до усіх контейнерів.
Рисунок 4.14 – Схематичний вид контейнеровоза з вільним доступом до усіх контейнерів (а – у похідному стані, б – у стані розвантаження і завантаження)
Передбачено можливість установки контейнерів у відведених для них "штатних" місцях у чотирьох рядах:
• лівий і правий зовнішні ряди контейнерів розвантажуються і завантажуються відповідно через лівий і правий перехідні майданчики;
• лівий і правий внутрішні ряди контейнерів розвантажуються і завантажуються з центрального проходу в кузові контейнеровоза через перехідний майданчик заднього борту.
Окрім контейнерів, що перевозяться на "штатних" місцях передбачено можливість перевезення контейнерів з цього вузла до наступного за КПМ вузла в центральному проході контейнеровоза.
Для запобігання зміщення контейнерів лівого і правого внутрішніх рядів, а також контейнерів, що перевозяться в центральному проході контейнеровоза, передбачено відповідні замки.
Як показують розрахунки, при використанні контейнерів масою до 250 кг, розміри яких в плані складають 0,82×0,47 м, в одному ряду контейнеровоза на базі стандартного кузова розмірами 13,2×2,4 м, може бути забезпечене перевезення 16 контейнерів в одному ряду, всього 64 – 80 контейнерів (з урахуванням контейнерів, що перевозяться в центральному ряду). При цьому сумарна маса контейнерів, що перевозяться, не перевищить 20 т.
Підкреслимо, що протяжності реальних КПМ України: східного (Київ – Чернігів – Суми – Полтава – Харків – Луганськ – Донецьк – Дніпропетровськ – Черкаси – Київ); західного (Київ – Вінниця – Хмельницький – Чернівці – Тернопіль. – Івано-Франківськ – Ужгород – Львів – Луцьк – Рівне – Житомир – Київ); південного (Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Сімферополь – Херсон – Миколаїв – Одеса – Вінниця) складають відповідно 1963, 1956, 1916 км, що при середній швидкості ПА 50 км/год і середньому часі обмінювання посилок у вузлі 1 год. забезпечує можливість проходження КПМ в межах одного кільця за час, що не перевищує 48 год., а проходження КПМ в межах двох кілець – за час, що не перевищує 96 год.
За необхідності забезпечення щодобового курсування контейнеровозів через усі вузли усіх кілець, в кожному "поодинокому" кільці одночасно повинні курсувати в кожному напрямі два контейнеровози з інтервалом 24 год. При цьому загальна кількість "поодиноких" КПМ складе 12.
Беручи до уваги, що кожний контейнеровоз через визначені проміжки часу повинен виводитися з КПМ на ТО або поточний ремонт, на кожному кільці повинен бути передбачений додатковий (п'ятий) контейнеровоз, з урахуванням яких загальна кількість контейнеровозів у схемі перевезення посилок за КПМ складе 15.
Враховуючи, що зазначені 15 контейнеровозів повинні перевозити посилки, що надходять в обласні вузли протягом двох діб, середнє навантаження на один контейнеровоз складе 100 • 2 / 15 = 13,33 т, що при вантажопідйомності контейнеровоза 20 т забезпечить резерв вантажопідйомності 6,67 т, достатній для покриття потреби підвищення його вантажопідйомності протягом декількох років.
Для дотримання режимів праці й відпочинку водіїв мають бути передбачені заміни бригад водіїв у встановлених для цього вузлах КПМ.
З урахуванням цього, нормативні строки пересилання посилок в межах одного кільця не перевищать 2 діб, а в межах двох кілець – 5 діб, що практично збігається з існуючими нормативними строками пересилання посилок між обласними центрами України. Наявність трьох перехідних вузлів СК – ЗК, ЗК – СК (Київ), СК – ПК, ПК – СК (Дніпропетровськ) і ЗК – ПК, ПК – ЗК (Вінниця) дозволяє розосередити обмінювання посилок і суттєво зменшити кількість посилок, що обмінюються в кожному з них.
Існуюча МПЗ магістральних перевезень пошти містить 20 центральних ПМ, що з'єднують Київ з 25 ОЦ України, 15 регіональних ПМ, що з'єднують деякі ОЦ України між собою, і декілька додаткових ПМ, усього близько 40 магістральних ПМ, кожним з яких перевозяться усі види пошти і ПВ. При цьому на один ОЦ припадає, в середньому, 40/25 = 1,6 ПМ.
Середній час оборотності одного магістрального ПМ складає = 3 доби, внаслідок чого в МПЗ одночасно під магістральні перевезення пошти і ПВ використовується 40 • 3 = 120 ПМ, якими перевозяться 25 • 25 •3= 1875 міжобласних поштових потоків.
Якщо вважати, що вантажопідйомності ПА діляться приблизно порівну між посилками та іншими видами пошти і ПВ, то зростання об'ємів потоків поштових посилок на 20% за рік має бути забезпечене щорічним 10% зростанням вантажопідйомності усіх ПА або відповідним збільшенням їх кількості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика поштового зв’язку» автора Ящук Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення складу міжвузлових потоків“ на сторінці 3. Приємного читання.
