Четвертий шлях полягає в тому, що призначений оператор збільшує кількість ВЗ у місті в 3,14 рази і тим самим приводить значення Lф у відповідність зі значенням Lн у поштових кварталах.
П'ятий шлях полягає в тому, що Державна Адміністрація зв'язку і призначений оператор приймають компромісне рішення, за якого приведення у відповідність значень Lн і Lф досягається одночасно організацією поштових кварталів, підвищенням Lн і збільшенням кількості ВЗ у місті.
Шостий шлях полягає в тому, що Державна Адміністрація зв'язку, враховуючи відносно незначну частину населення, для якої Lф перевищує Lн у поштових кварталах, встановлює показник мети, який зазначає частину населення, для якої норматив Lн має бути досягнутий.
При дослідженні відстаней доступності ВЗ із зонами обслуговування у формі прямокутників дуже ефективною і плідною є модель розбиття прямокутника зони обслуговування ВЗ на п × т одиничних квадратів 1 × 1 і розрахунку відстаней доступності ВЗ як сум відстаней по горизонталі і по вертикалі між центральними точками цих одиничних квадратів і центральною точкою одиничного квадрата, в якому розташовано ВЗ.
На рис. 2.10 наведено схему розбиття прямокутника зони обслуговування ВЗ на 15×5 одиничних квадратів з зазначенням відповідних одиничних відстаней (0 – одиничний квадрат, в якому розташовано ВЗ).
Рисунок 2.10 – Схема розбиття прямокутника зони обслуговування ВЗ на 15 × 5 одиничних квадратів
Має інтерес розподіл імовірностей фактичних відстаней, які проходять споживачі послуг поштового зв'язку між місцями свого проживання або перебування, і місцем розташування ВЗ.
Для спрощення подальших розрахунків вважатимемо, що споживачі послуг поштового зв'язку рівномірно розподілені по одиничних квадратах рис. 2.10
Як випливає з рис. 2.10, розподіл відстаней доступності між центральною точкою центральною одиничного квадрата і 74 центральними точками інших одиничних квадратів має вигляд:
• 4 точки з відстанню 1;
• 8 точок з відстанню 2;
• 10 точок з відстанню 3;
• 10 точок з відстанню 4;
• 10 точок з відстанню 5;
• 10 точок з відстанню 6;
• 10 точок з відстанню 7;
• 8 точок з відстанню 8;
• 4 точки з відстанню 9.
Відношення отриманих відстаней до 74 (тобто, до загальної кількості одиничних квадратів без урахування центрального) можна розглядати як імовірності проживання або знаходження споживачів послуг поштового зв'язку в цих одиничних квадратах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика поштового зв’язку» автора Ящук Л.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація кількості та місць розташування відділень зв'язку“ на сторінці 4. Приємного читання.
