Двадцять тисяч льє під водою

У другій половині XIX століття на очі мореплавцям став потрапляти незвичайний об’єкт, що перевершує кита швидкістю і розмірами. Газети, а слідом за ними і вчені, зацікавилися невідомим об’єктом, якого, після довгих обговорень, визнали невідомою науці твариною, імовірно — гігантським нарвалом. Академічний інтерес змінився суто практичним, коли в результаті зіткнень з об’єктом кілька кораблів отримали пробоїни. Було вирішено спорядити експедицію на військовому парусно-паровому фрегаті «Авраам Лінкольн», що належить флоту США, щоб знайти і знищити небезпечну для мореплавства тварину.

Після довгих пошуків експедиція зустрічає в Тихому океані «невідому тварину», але в результаті зіткнення з ним фрегат отримує пошкодження, а професор Аронакс, його слуга Консель і гарпунер Нед Ленд опиняються у воді, після чого потрапляють на борт підводного човна, який, як з’ясовується, і прийняли за «невідому тварину».

Її господар представляється як «капітан Немо». Він оголошує врятованим, що вони знаходяться на борту підводного корабля «Наутілус», що належить йому. Капітан Немо разом зі своїми товаришами порвав з людським суспільством і пішов в океан, щоб жити вільно. Потай від усіх побудувавши і оснастивши «Наутілус» так, щоб мати на ньому практично необмежену автономію, Немо і його товариші, що склали екіпаж корабля, назавжди пішли в океан. Оскільки Немо зацікавлений в збереженні таємниці «Наутілуса», він приймає рішення затримати врятованих на кораблі на невизначений термін, і героям, перед якими, фактично, поставлений вибір між полоном і смертю, доводиться примиритися з його рішенням.

Професору Аронаксу капітан пропонує брати участь в наукових дослідженнях і спостереженнях, які він веде на «Наутілусі», забираючись в недоступні «земній» науці морські глибини. Протягом наступних семи місяців герої переживають пригоди у всіх океанах земної кулі, крім Північного Льодовитого. Під час цієї кругосвітньої подорожі по поверхні і в глибинах морів і океанів вони беруть участь у підводному полюванні, відвідують острова Нової Гвінеї, видобувають перли і борються з акулами в Індійському океані, відвідують затоплені руїни Атлантиди, борються з кашалотом і полчищами спрутів. «Наутілус» долає льоди Південного полюса і відкриває сам полюс. По ходу цієї подорожі героям стає ясно, що екіпаж «Наутілуса», хоч і покинув сушу, залишається в курсі подій і активно допомагає народам, які борються проти колонізаторів.

Наприкінці оповідання «Наутілус» вступає в бій з англійським військовим кораблем і безжально топить його таранним ударом. Так герої дізнаються, що капітан, крім іншого, вершить особисту помсту. Протягом всієї розповіді герої постійно повертаються до питання про втечу з «Наутілуса», на чому особливо наполягає Нед Ленд. Але «втекти з підводної в’язниці — неможливо подвійно». Знайти спільника серед екіпажу неможливо — матроси розмовляють тільки на своїй мові, якої не знає ніхто з героїв, до того ж екіпаж взагалі ніяк не спілкується з бранцями, за винятком капітана Немо. Нарешті, після бою з англійським кораблем, коли капітан, судячи з усього, занурюється в депресію і послаблює контроль за тим, що відбувається, Ленд виявляє, що «Наутілус» знаходиться поблизу якоїсь суші, і пропонує втікати, захопивши шлюпку. В останній момент з’ясовується, що судно потрапило в Мальстрем — потужний вир, — але міняти щось вже пізно. Аронакс і його друзі дивом рятуються і вибираються на норвезький берег; остання глава роману закінчується роздумами Аронакса про складну долю капітана Немо і питанням, вершить чи досі загадковий капітан свої відплати, бажаючи помститися всьому світу?

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!