Хамелеон

По базарній площі прогулюється поліцейський наглядач на прізвище Очумелов. Він стає свідком того, як біжить собака з трьома лапами, а її наздоганяє чоловік, лаючись на тварину. Навколо цього видовища утворюється натовп.

Чоловік, що спіймав собаку — золотих справ майстер Хрюкін. Він представляє глядачам покусаний палець. Поліцейський рішуче заявляє, що треба вбити цю собаку. Потім він дає розпорядження городовому, щоб той дізнався, кому належить ця собака. Коли городовий Єлдирін розповідає, що це собака генерала Жигалова, вся рішучість Очумелова пропадає. Він починає звинувачувати Хрюкіна, що той, напевно, сам собі пошкодив палець, а на собаку наговорює.

Тим часом, у Єлдиріна виникають сумніви щодо приналежності цієї собаки генералу, він говорить, що у того майже всі собаки лягаві. Це призводить до моментальної зміни настроїв Очумелова, який вже заявляє, що у генерала всі собаки породисті, а ця — незрозуміло що. Очумелов дає пораду Хрюкіну не залишати справу без покарання. Раптово у натовпі вигукують, що це дійсно генеральська собака. Цей крик знову заставляє Очумелова сумніватися, і він знову починає звинувачувати в усьому Хрюкіна, а не собаку.

У цей час на площу приходить кухар генерала Прохор. Його запитують, чи є у генерала така собака, той заявляє, що у них подібних собак ніколи не було. Поліцейський-хамелеон миттю придумає аргументи про необхідність винищення бродячих собак.

Прохор, тим часом, каже, що це собака генеральського брата. На обличчі Очумелова розпливається мила усмішка, і він запитує у Прохора, невже брат генерала приїхав. При цьому він починає нахвалювати цю собачку, дивуючись, з якою спритністю вона вкусила Хрюкіна.

Кухар генерала забирає собачку, натовп починає сміятися над Хрюкіним, а поліцейський ще й загрожує, що добереться до нього. Після цієї події Очумелов продовжує свою прогулянку площею.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!