Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу

Одного разу в суботу до пана Пляшкаря навідався Суботик і подарував йому машину для здійснення бажань. Але коли Суботик пішов, то машина не працювала. Тому пан Пляшкар вирішив повернути Суботика, але для цього він мав повторити ті самі дії, які були при першій зустрічі, а саме: у неділю — сонце, понеділок по неділі, вівторок — гість до дому пан Вівторакус, середа — середина тижня, четвер — гроза з громом, п’ятниця — просидіти дома (відпустка), субота — прийде Суботик.

Пан Пляшкар розповідає пані Моркван, господині його будинку, що три тижні поспіль йому не вдається повторити дії. То пан Вівторакус прийде в понеділок, то в середу — вихідний, то в неділю дощ, а в четвер сонце. Але цієї неділі він сподівається все вийде. Сьогодні вівторок і до нього приїздить на авто пан Вівторакус зі своїми звірями. Під час розмови пан Пляшкар розповідає йому про Суботика і Вівторакус на нього ображається, що пан Пляшкер чекає на нього лише тому, що чекає на Суботика. Він іде і обіцяє, що більше до нього не приїде.

Пан Пляшкер розуміє, що тепер це єдина неділя, коли він зможе зустріти Суботика. Середа пройшла як годиться, але в четвер має бути грім, тому пан Пляшкер замовляє до себе в квартиру три великі листи металу. В четвер сполучає їх між собою, бере у пані Моркван ополоника і качалку і щосили б’є по них. На галас прибігає пані Моркван і питає, що це так «гримить». Пан Пляшкер радий, що пані Моркван вирішує, що це грім, значить умова грому виконана. Далі він просить її зателефонувати начальникові, що завтра він на роботу не вийде. Вона це робить, так як думає, що йому справді зле. Отже і умова п’ятниці виконана. Настає субота і пан Пляшкер бігає містом, сподіваючись побачити Суботика, але нічого не виходить, і він повертається додому. Вдома під столом на нього чекає Суботик.

Настала неділя, пан Пляшкер починає бажати різні дрібнички, які виконує Суботик (водолазний костюм для Суботика, ремонт меблів, яку поїв Суботик). Після кожного бажання на обличчі Суботика зникає одна синя цятка. Суботик просить зупинитися, так як їх залишилось дуже мало, а пан Пляшкер ще не загадав жодного поміркованого бажання. Тоді пан Пляшкер згадує, що потрібно полагодити машину бажань і вже їй загадувати бажання. Він загадує Суботикові перенести їх на горище, але так як бажання було не точне їх переносить на горище до пана Амфібера. Пан Амфібер вважає, що вони злодії і замикає їх, а сам біжить до поліції. Пан Пляшкер змушений використати ще одне бажання, щоб повернутися з Суботиком до своєї кімнати. Тим часом на горище разом з поліцією приходить пан Амфібер, розказуючи, що там двоє людей і один з них у водолазному костюмі. Коли ж горище виявляється пустим, поліція вирішує, що з них глузували, попереджає пана Амфібера і йде.

Пан Пляшкер продовжує неточно висловлювати свої побажання, і коли Суботик лагодить машину для здійснення бажань, в нього залишається тільки дві цятки. Машина виконує бажання замість Суботика, але їй треба охолоджуватись майже після кожного бажання. Після бажання «купи двадцятимаркових банкнот» вони відправляються до самого дорогого ресторану міста, де їх презирливо зустрічають і просять сісти за столик у глибині залу. Коли ж Суботик їсть карту страв, на них починає кричати офіціант і один з відвідувачів. Вони йдуть з ресторану, тицьнувши офіціанту цілий жмут грошей, що той почав перепрошувати і просити залишитися. Потім вони купили дві старі згорілі ковбаски з кетчупом, майонезом та гірчицею. Пан Пляшкер просить виконати Суботика ще одне його бажання, щоб всі страви відвідувача, що на них кричав, були у них на столі, а їх ковбаски у нього. Пан Пляшкер і Суботик наїлись вишуканими стравами, в той час як відвідувач з офіціантом побились через ковбаски.

У вівторок Суботик з’їв будильник пана Пляшкера (його полагодили за допомогою машини), а коли Пляшкер пішов на роботу, то Суботик з листів металу зробив собі вігвам і почав курити газету пана Пляшкера. Коли ж Пляшкер повернувся, то Суботик йому сказав, що в газеті є стаття про зникнення грошей з каси (тих, що з’явилися у Пляшкера) і пояснив, що всі речі, які бажає пан Пляшкер, мають звідкись братись. Пан Пляшкер бажає машині повернути всі гроші.

До пана Пляшкера приходить пан Вівторакус і каже, що вже не ображається. Він приносить з собою папугу — пана Кулеса і рибку у акваріумі. Суботик хоче з ними погратися, але йому не дозволяють. Пан Пляшкер показує пану Вівторакусу свою машину і пропонує щось загадати. Пан Вівторакус бажає, що пан Кулес почав розмовляти, але той говорить наборами слів безупинну. Наступне бажання, щоб він замовк, але він не говорить навіть того, що говорив спочатку. Трете бажання було, щоб він говорив як пан Вівторакус. Папуга починає розмовляти і летить на кухню, де просить пані Моркван випустити його на вулицю, що вона і робить. Пан Вівторакус і пані Моркван біжать на пошуки пана Кулеса, а Суботик і пан Пляшкер залишаються вдома і грають у ігри. Вони чекають, коли машина відпочине, щоб побажати повернення пана Кулеса.

Пан Кулес залітає до пана Амфібера, який його ловить і спочатку хоче віддати за винагороду. Але потім дізнається, що папуга знає Суботика і зможе йому допомогти в поліції. Він біжить до поліції за допомогою, але з нього кепкують і відправляють до дому.

Тим часом пан Пляшкер бажає повернення пана Кулеса до дому, і коли повертається пан Амфібер, то не знаходить папуги і думає, що починає божеволіти. Повертаються пан Вівторакус і пані Моркван, які потоваришували під час пошуку, і знаходять пана Кулеса вже у клітці. Пан Вівторакус їде додому.

На наступний день пан Пляшкер бажає собі автомобіль, але як завжди говорить бажання не точно, і автомобіль опиняється у його кімнаті. Потім новим бажанням він переміщає його на вулицю. Та коли хоче побажати стати першокласним водієм (до того пан Пляшкер ніколи не їздив за кермом) машина бажань перегрівається і вони мусять чекати. До будинку приходить поліцейський і вимагає власника автомобіля забрати його з тротуару, а інакше штраф. Пан Пляшкер сідає за кермо і з’їжджає з тротуару, але потім не встигає зупинитися і заїжджає автомобілем до веранди пана Амфібера. Пан Амфібер знов іде до поліції, а Суботик з паном Пляшкером тікають додому. В поліції пан Амфібер вимагає прийти до нього і нарешті схопити тих, хто заїхав машиною до нього у веранду. Його беруть на сміх і витурюють з відділку. Коли ж він приходе додому, то бачить, що все на місці і ніякого авто немає. Він переконується, що сходить з глузду.

Вдома пан Пляшкер повернув автомобіль на місце і вирішує тепер відправитись на безлюдний острів, а Суботика просить повернути його за п’ять хвилин. Перше місце, куди попав пан Пляшкер, було на Північному полюсі і він мало не замерз. Коли ж він забажав побувати на спекотному безлюдному острові, то потрапив на вулканічний острів, де мало не згорів. Третій острів був таким, яким він і забажав. Коли ж Суботик його повернув, то випадково пан Пляшкер забажав повернутися на острів разом з Суботиком. На острові він зрозумів свою помилку, тепер нікому було їх повернути назад. Та Суботик нагадав, що в нього залишилась ще одна цятка на обличчі і вони вирішили трохи пожити на острові.

Наступного дня на острів приїхали туристи, які вирішили, що треба урятувати та забрати Суботика і пана Пляшкера з острова. Пан Пляшкер вирішує, що треба тікати з острова і загадує Суботику повернути їх додому у кімнату. Тим часом до пана Пляшкера приїздить пан Вівторакус і бачить, що його товариша немає. Він хвилюється, що щось могло з ними статися і бажає машині повернення пана Пляшкера і Суботика на вулицю перед будинком. Одночасно виконуються обидва бажання і пан Пляшкер і Суботик постійно переміщуються з одного місця в інше. Суботик кричить пану Вівторакусу вимкнути машину, а їх спіймати, що той і робить. Як результат машина бажань згорає, а Суботик без сил лягає спати. Пан Пляшкер сварить пана Вівторакуса, що той без дозволу використав машину і пан Вівторакус ображається та йде геть.

Наступного дня пан Пляшкер жаліється Суботикові, що той піде від нього цієї суботи, а він так хотів побажати, щоб Суботик залишився з ним назавжди. Але машина зламана і у Суботика не залишилось синіх цяток на обличчі. Суботик вирішує допомогти пану Пляшкеру полагодити машину. Для ремонту йому потрібна відтинка дратви ікс-ква-драт-ва, тому Суботик залишає пана Пляшкера і йде по неї.

Суботик повертається і лагодить машину, коли ж пан Пляшкер починає бажати, то машина невірно виконує бажання: замість п’яти марок видає п’ять шкварок, замість шапки жабку і так далі. Далі стає коротке замикання і машина перестає працювати. Суботик і пан Пляшкер лягають спати.

Суботик каже, що потрібно машину змастити олією, оцтом і присипати сіллю, що вони роблять. Машина знов починає працювати, але вже зовсім невірно виконує бажання. Суботик пропонує її викинути, але пан Пляшкер не хоче цього робити. Його бажання призводять до того, що на кухні у пані Моркван всі полички завалені макаронами і томатною пастою, потім з’являється яблуня на кухні, потім шафа пана Пляшкера з’являється у ванній пана Амфібера, про що той знову заявляє у поліцію. Пан Пляшкер у розпачі, всі його бажання за тиждень нічого йому не дали. Суботик говорить, що не треба розраховувати на машини бажань, а краще і ліпше все робити самому. Так Суботик допомагає пану Пляшкеру помиритись з паном Вівторакусом. Коли ж вони ламають машину для здійснення бажань, щоб ніхто випадково не нашкодив собі, то помічають, що всі бажання, які виконувала мишина зникли. Пан Кулес перестав розмовляти, яблуня зникла і з того всі тільки радіють.

Пан Пляшкер і Суботик залишаються наодинці, і пан Пляшкер каже, що зрозумів. Він шкодує лише за одним бажанням котрого не загадав, «щоб Суботик залишився з ним назавжди». Суботик показує пану Пляшкеру ще одну синю цятку, яка була схована на вусі, і пропонує ще раз забажати щось. Пан Пляшкер загадує своє найкраще бажання, і друзі залишаються разом.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!