Розділ «Анекдоти давні і сучасні»

– Куме, ви забули, як грати в шахи? Так ходити не можна. Я заберу у вас короля.

– Ну то й що? Я проголошу республіку і буду грати далі.

– Куди, куме, зібрався?

– Нема в житті щастя! Іду топитися.

– Ти що, здурів?! У новому костюмі!

– Кумо, оце була на пляжі…

– Ну?

– Виявляється, вагітних чоловіків більше, ніж вагітних жінок!

– Куме, я не розказував, яка біда сталася з моєю мамою в Калуші?

– Куме, ви ж казали, що народилися в Трускавці…

Кум Петро працював у цеху дитячих візочків. Кожного дня кум Петро приносив з цеху одну деталь. До кінця місяця приніс повний комплект. Запросив кума Івана. Посиділи. Випили. Зібрали. Вийшов кулемет.

На мосту натовп. Під мостом хтось тоне. Усі хвилюються, кричать. Але ніхто не спішить на допомогу. Раптом з мосту прямо в одязі стрибає кум Іван. Пірнає, випливає. За нього чіпляється той, хто тоне. Вони ледве допливають до берега. Натовп оточив їх обох. Усі радіють. До кума Івана пробирається кум Петро:

– Куме, ви – герой! Як ви ризикували життям!..

– Герой? Хотів би я бачити ту наволоч, яка мене з мосту штовхнула!..

– Куме, дайте закурити…

– А що це ви, куме, у всіх цигарки стріляєте?

– А що ж, мені цілий день за одним ходити?!

Добре випили куми на весіллі. Пора додому. Один ледве йде, а другий рачкує поруч нього.

– Куме, – каже той, що йде, – ви мене поважаєте?

– Куме, – ледве підводить голову товариш, – я вами горджуся…