– Чого кричиш?
– На поїзд запізнився!
– На скільки?
– На п’ять хвилин…
– А репетуєш так, ніби на годину запізнився…
Кум Іван:
– Олю, що тобі подарувати на день народження?
Знітилася, зашарілася, у роздумах:
– Ой, навіть і не знаю…
– Добре, даю тобі на роздуми ще рік.
Куми сіли в поїзд і відразу ж подалися до вагона-ресторану. Добре випили, вертають назад, а в якому купе їдуть – забули.
– Куме Іване, згадуйте!
– Так, я пам’ятаю, куме Петре! Вікна нашого купе виходять на річку…
– Куме, ви вирішили не їхати влітку в Одесу?
– Ні, в Одесу ми не їздили минулого року. Цього року ми не їдемо в Сочі.
– Куме, як відпустка?
– Ет, куме, як на роботі. Сидиш, нічого не робиш, чекаєш обіду.
– Куме, кума казали, що ви щось вечорами пишете…
– Та про всілякі пригоди в житті. Мемуари…
– А ви вже дійшли до тієї пригоди, коли позичили в мене 100 гривень?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні» автора Кононенко О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анекдоти давні і сучасні“ на сторінці 110. Приємного читання.