— Ні, навпаки. У нього їх було десь із триста.
— Скільки? Ото розпусник! А от у нашому селі був парубок Грицько. Так він…
— Ви нестерпна! — знову застогнав він і скривився так, ніби відкусив півлимона. — Ну до чого тут ваші приземлені дівочі спогади!!! Збагнете ви врешті-решт, що ваша місія — це Вічність. Вічність у тому вимірі й часі, який тільки ви, Жінка, здатні перевести у тривимірну площину трансцендентальної екзистенції з елементами еквівалентно-медитативною хронотопу. Руку! Не опускайте Руку!
— Ага… Добре.
— І підборіддя піднесіть! І очі, очі! Дайте мені блиску! Ще більше блиску, ще! Жінка — це ураган невгамовної пристрасті! Покажіть мені той ураган! Я хочу бачити Медею, яка у пориві ревнощів вбиває власних дітей, щоб помститися Ясонові! Федру, котра гине через нерозділене кохання! Юдиф, котра спокушує ненависного Олоферна і ПОТІМ обезглавлює його!
— А та Ю… Вона йому як голову відтяла?
— Мовчіть, незрівнянна, мовчіть!
Він упав в емоційний раж і, здавалося, от-от зімліє від напруги:
— Чорт! Якби я мав із собою пензля й палітру!
Я опустила руку. Відпружила спину. І така злість мене узяла!
— Що ти сказав? Яку півлітру? А ну йди звідси, алкоголік нещасний! Вештаються тут усілякі «художники», працювати заважають!
— Руку! — розсердився він. — Навіщо ви опустили руку. Я ж просив…
— Зараз тобі буде і рука, і нога, і потилиця, — я потягнулася за кувалдою. — Ти ще тут?
Він помутнілими очима дивився то на мене, то на кувалду і, нарешті збатнувши, що зараз може бути боляче, чкурнув геть.
Я відклала рятівний інструмент, зачерпнула кельнею розчин цементу і продовжила класти цеглу.
Вінець творіння! Афро… хро… Тьху! Теж мені, Рафаель з конопель! Тут от учора співак приходив, серенади виводив. Також на півлітру випрошував. Знаємо ми вас, мистців!
СЕРПНЕВЕ НЕБО
або
GОМО SАРІЕNS
Мої колишні бойфренди, попри різномаїття уподобань, мали спільну властивість: їх нудило від Кіркорова. Геть усіх. Він чомусь викликав у них таку ж реакцію, як сало після морозива. А з Ним у нас відбувся душевний альянс.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мій чоловік - пінгвін....» автора Львова І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ І ВІЗИТ ДО МОДНОГО ЛІКАРЯ“ на сторінці 24. Приємного читання.