Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

Там, де нас немає і не буде,

сніг упав на вежі і сади.

В темряві жаріють без остуди

вогники у вікнах із слюди.

Сяють ночви, тесані до ладу,

і м’яка для купелі вода.

І зоря таємну має владу.

Ляда. Чоколяда. Коляда.

3. Сумнів

Такої ночі перейду місток,

ступлю на сніг і подолаю схил.

Всього мене — до мозку і кісток

пройме мороз, опівночі в сто сил.

О ніч німа, пустельна і совина!

Цей холод, ця тілесна печія…

Матерія — первинна. Це — провина.

(Як не моя й не Божа, то чия?)

Мої знання сумнівні і сумні.

Тому й жага нуртує, мов аорта, —

і я не сам: глузлива пика чорта