Розділ «Юрій Андрухович Листи в Україну. Вибране»

Це чорт глузує й помикає

чи Божий смуток напосів?

Тут Котляревський замовкає

і пише оди до князів.

Дует

До нічного пейзажу тулився невиспаний вітер.

Між землею і небом зависли плантації квітів,

у червоних кульбабах електроосвітлення вулиць

дві самотні душі — рука в руку — вгорнулись.

Між землею і небом ходили поет і блудниця.

Був на ньому позичений фрак, а на ній —

                                      з реп’яхами спідниця.

І такі вони бачили сни, що зірки були заздрі,

і були вони досить смішні, але й досить прекрасні.

Їх невтолене так і боліло невтоленим —

у безлюдні піски повтікати б їм лісом оголеним.

Тільки в тому ж і сенс, щоб у ночі туманні та хмарні

заблукати у місті, де квітнуть осінні ліхтарні,

і довіку ходити удвох по високій плантації,

де кульбаби горять і наспівані сни повертаються.