TextBook — …Не гальмуйте так різко, Антоне.
— Ця стара на милицях рухається, як електричка до мого села.
— Вона на милицях і зовсім не стара, скоріше навпаки.
— Бачили? Ще й хихоче собі під ніс…
— М-м-м… Мені треба вийти.
— Спокійно!
Його швидко повернули набік і притримали голову, поки він блював.
— Вибачте, я вам машину забруднив.
— Нічого, Антон прибере.
— Вибачте, Антоне.
— Це я сам винен. Різко загальмував.
— Слухайте, ви, двоє, мені теж треба за щось вибачатись чи ви це за мене зробите?
До голови слідом за пустункою пропхався якийсь амбал з чималенькою кувалдою й став методично гатити нею у череп. «Бруківка», — здогадався Андрій, роблячи чергову спробу розплющити очі.
— Обов’язково.
— Що обов’язково, потерпілий?
— Вибачатись.
— Отакої. Може, ви також знаєте, за що?
— Чому у вашій машині не затемнені вікна?
— Я виправлюсь, обіцяю.
— Ви ж лікар, так?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Репетитор» автора Хома Анна на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анна Хома Репетитор“ на сторінці 6. Приємного читання.