Поворот.
Рухи відміряні. Чітко.
Ще поворот.
Робить усе, як робитиме інше.
Наліво.
Закусила губу. До болю. Обличчя скривилося. Тихо заплакала.
Знову наліво.
Провів по обличчю рукою, заспокоюючи. Наче налякану тварину. Вона й була для нього твариною, тілом, матеріалом для роботи.
Зрозумів, що вона відчуває, спробував заспокоїти:
— Трохи потерпи. Не завдам тобі болю. Тепер. Намагаюся робити все обережно.
Направо.
Зважилася заговорити до нього:
— Що збираєшся робити зі мною?
Куди йти?
— Хіба не знаєш?
— Знаю. Не потім. Зараз. Зараз зі мною що робиш? Навіщо?
Це не коридор.
— Допомагаю розслабитися. Помовч, — знову погладив її по животі, потім став водити рукою між ногами, піднімаючись усе вище.
Це не коридор.
На тілі проступили крапельки поту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Елізіум» автора Чибізова Наталія на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 2 Дім на краю вічності“ на сторінці 91. Приємного читання.