Розділ «Дара Корній Зворотний бік світів »

Зворотний бік світів

— Не за чим, а за ким? Цього разу, очевидно, за тобою. Зрештою, Симаргла запитай, — не приховуючи роздратування вела далі Ягілка.

— А він відповість? Він і говорити вміє? Ну, Симаргле, друже, скажи, що ти тут робиш? — Мальва зазирнула собаці в очі, той відвернувся. — Не хочеш говорити? Чому?

— Дівчино, агов! Він — собака. Він говорити не вміє. Відчепися від пса.

Мальва стенула плечима і погладила собаку ще раз. Раптом її рука на спині Симаргла намацала щось кругле та тверде. То був банальний кліщ, який учепився в бідолашного песика та спивав з нього кров.

— Ну, що ще? — Ягілці вривався терпець.

— У нього кліщ, допоможіть витягнути. То така зараза, що не приведи господи…

Ягілка у відповідь навіть не ворухнулася, закотивши очі.

— Він його не з’їсть. Симаргл дасть тому раду. А нам з тобою час. Чуєш?

Мальва махнула на Ягілку рукою, узялася за поділ своєї потріпаної сорочки, витягнула з неї нитку, закрутила петельку навколо того місця, де сидів кліщ, якомога ближче до шкіри собаки, а потім різко потягнула.

— Готово! — радісно заплескала в долоні. Поділ її спідниці ще був трохи мокрий від стояння в Мертвій річці. Мальва, не роздумуючи, увірвала кусень мокрої тканини і протерла ним місце укусу. Рана загоїлася.

— Усьо. Мій хороший, красунчик-сіроманчик, — погладила собаку по спині. Той із вдячністю лизнув Мальві руку, замахав щасливо хвостом і побіг поміж травами, весело тріпочучи прозорими крилами.

— Телячі ніжності, — невдоволено промовила Ягілка. — Тепер, я гадаю, ми можемо врешті рухатися? Зараз ми з тобою трішки помандруємо. Заплющ очі.

— Для чого? — здивувалася Мальва.

— Заплющ очі. Я тебе не з’їм. Хоч бажання таке щойно з’явилося. Та я Леду дещо пообіцяла. Ну! Заплющ!

Ягілка м’яко долонею прикрила очі Мальви. Та вперто не погоджувалася їх закривати. У вухах засвистіло, в очах замиготіло. Це тривало лишень мить, і коли все припинилося, вона зрозуміла — усе довкола змінилося.

Вони з Ягілкою опинилися в лісі. Високий частокіл відгороджував дерев’яну хатину від густого дрімучого лісу. Ліс був дуже старий, дерева похмурі та напівсухі. Мальві навіть здалося, що вони зловісно спостерігають за нею лихими очицями трухлявих дупел.

— Моторошно? — запитала Ягілка, бачачи, як Мальва хмуриться. — Невже того, хто побував біля капища Чорнобога та має за друзів проклятих, можна чимсь налякати?

Мальва буркнула:

— А хто тут злякався? Просто навіть біля Мертвої річки було набагато затишніше, аніж тут. Даруйте, шановна пані, але кажу те, що думаю.

— Біля Мертвої річки, може, і затишніше, але точно не безпечніше. Запевняю тебе. Змії річку стережуть від зазіхання чужинців. Щастя твоє, що ти з кручі впала на пісочок, а не стежкою спустилася. Інакше б — не дійшла. Назад, коли вертала, я змій стримувала. Мають вони когось слухати, правда? Ця вода зцілює, вона гоїть усі на світі рани. Крім душевних. Вона їх тільки загострює. Ти ж ледве не напилася води. Якби я тебе не застерегла, то… Ти була б уже мертвою… Маєш рану якусь усередині, дівко, тому тебе тими світами так кидає. Не питатиму яку. Захочеш — скажеш, не захочеш — переживу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зворотний бік світів» автора Корній Дара на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дара Корній Зворотний бік світів “ на сторінці 10. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи