TextBook Йде печаль — і відра майже повні
Всім, про що, пригадуючи, знав я…
«Всю безжальність мою…»
Всю безжальність мою, всю беззахисність, майже дитячу,
Я не знаю, чи ти переміг би колись, як мене.
Я пригадую нас золотими, тому я не плачу.
Я пригадую нас голубами — і це не мине.
Ми не мали нічого у світі — ні часу, ні дому.
Наставали сонця — і минали, як наші сліди.
Я люблю тебе так, як не втолено більше нікому,
Бувши птахом у клітці, живі пильнувати сади.
«Це не любов. Це втрата суєти…»
Це не любов. Це втрата суєти.
Розхлюпаний топіль за течією.
В земному цьому просторі не ти,
А інший хтось назвав мене своєю.
Ми горимо за межами лампад,
Говоримо словами, або й далі,
Де лиш одна реальність — стиглий сад,
Неопалима купина, скрижалі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 158. Приємного читання.