TextBook І я — коня довершенець (чи вершник) —
Визбирую суниці у траві…
«Я можу забути в котромусь з своїх перетворень…»
Я можу забути в котромусь з своїх перетворень
Дорогу гори, що біжить попри нетрі печалі.
Я надто рослина, і ти мені дивишся в корінь,
Гортаючи нашого неба відкриті скрижалі.
Не заповідь світла, а сповідь як підліток раю.
Я люблю тебе, але дай мені голос почути.
А поки що я ще не вмерла, та вже не чекаю
Таємного стуку, яким ти повернешся в груди.
«Ти йдеш, як дощ, ти зважуєш слова…»
Ти йдеш, як дощ, ти зважуєш слова,
Стукочеш в листя пальцями тонкими…
Цей срібний світ дзеркальний зсередини,
А в оболонці шурхотінь — нова,
Немов дитина, вранці оповита,
Русява й мовчазна, росте трава
Із потойбіччя сну, з узбіччя літа…
І вітер, перешитий не на нас,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 145. Приємного читання.