А знаки — це трави; сухі чи в покосах забуті,
Вони залишаються сущими під небесами.
Спочатку були під снігами — в своєму началі,
У зернах іще непророслих, у кореневищах.
Високі стояли замети, премногі печалі
Зникали в слідах. А ціна непочутих — найвища.
«Вервицю нам мовлено з дна…»
Вервицю нам мовлено з дна,
З каменів русла.
Чорний, як птах, потом пропах,
Кровця загусла.
Землі і дні нині одні,
Нам воно — раєм.
Суджене й ні — у Йордані.
Не дочекаєм.
Тільки тебе, ані мене
Час не врятує.
Крига мине, хвиля не втне
І не вцілує.
Всюди клади в душу води —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 135. Приємного читання.