Розділ «НАШ ВЕРНІСАЖ»

Спробував — не вийшло. Точніше, знову вийшли симпатичні чоловічки. Навіть у знаменитому музеї в Каунасі, де зібрано «нечисту силу» з усього світу, витворені уявою Володимира Борозенця чорти сміються. З чортів і почалося...

Відтоді минуло десять років. За цей час талант його зміцнів, розквітнув і подарував любителям малої скульптури справжні твори мистецтва. Він — учасник багатьох виставок. І завжди відзначається, що від виставки до виставки зростає майстерність молодого скульптора.

Дивишся на композицію В. Борозенця «У Києві на Подолі козаки гуляють» і мимоволі усміхаєшся. Автору вдалося передати і динаміку, і характерні риси кожного персонажа. А який запальний гопак в кераміці вийшов у Володимира. Тут і рух, і настрій, і музика.

Одна з останніх робіт В. Борозенця — композиція «Різдвяна ніч», яку він створив за лірико-комічною оперою М. Лисенка (лібретто М. Старицького за повістю М. Гоголя «Ніч перед різдвом»). Ось Вакула з Оксаною. Оксана милується перед люстерком і ніби вимовляє: «Що б мені надіти, аби погарніти?» А ось дяк залицяється до Солохи. А он Чуб — питає у Голови: «Чим чоботи ти змащуєш шкапові, чи дьогтем, пак, чи смальцем?» А той і відповідає: «Ні, дьогтем краще».

Аж дев'ять персонажів опери М. Лисенка виліпив Володимир. Справжній керамічний театр!

Зараз В. Борозенець працює над створенням образів жартівливої дитячої пісеньки «Ходить гарбуз по городу».

— Приваблює «Сорочинський ярмарок» Миколи Васильовича Гоголя,— говорить молодий скульптор.— Хочеться по-своєму «прочитати» класичний твір.

І хоч у Миколи Вакуленка і Володимира Борозенця різний стиль, різний підхід до розкриття образів, навіть глина різна, мета у них завжди одна — добродушні усмішки, які вони щедро дарують людям.