TextBook Цей аргумент переконав Лізку, й вона заспокоїлась.
— Приглянь за яєчками та подзьобай ось вишень, — подав Олег сестричці пакетик, — а я трошки помідорчиків пошукаю. — І він пішов до невеличкої грядочки з кількома кущиками помідорів, які ховалися в бур’янах у тому ж таки дальньому кутку саду.
Коли він відкручував хвостик останнього помідорчика завбільшки з кульку для настільного тенісу, від кухні раптом долинув Лізчин зойк, потім — дзвінкий сміх, а тоді — якесь пискливе воркування.
Олег кинув помідори на землю і стрімголов помчав до кухні.
Та коли він підбіг, то побачив, що нічого не сталося.
Лізка стояла перед плиткою навколішках і лагідно посміхалась. Перед нею лежала перевернута каструлька, а поруч, у калюжці з недовареного білка та води, — яєчна шкаралупа.
— Чого б це я веселився! — розсердився Олег. — Що ти тепер снідатимеш? — Він кинувся піднімати каструльку, та Лізка голосно зойкнула:
— Обережно! Ти наступиш на нього!
— На кого — на нього? — не зрозумів Олег і витріщив очі на каструльку.
На землі за каструлькою сиділо дивне створіння, дуже схоже на ящірку. Але в цієї ящірки, на відміну від звичайних, що водилися на лузі коло озера, на спині стирчали двоє невеликих крилець із перетинками, а луска на тілі відливала металевим блиском.
Дивне створіння погойдувалося на двох задніх товстеньких лапах, схрестивши перед собою дві передні, значно коротші, і пильно дивилося на Олега своїми райдужними очима з густими пухнастими віями. При цьому воно ще примудрялося водночас колупати гострим хвостиком у правому вусі, схожому і формою і кольором на пелюстку гарбузової квітки.
— Це що за потвора? — здивувався Олег.
— Дракончик! — весело відказала Лізка і, присівши навпочіпки, мізинчиком почухала «потвору» за лівим вушком.
— Сам ти потвора! — раптом сердито пискнула дивовижна істота. — А я — Мінімакс Перший!
Такого, як кажуть, і в страшному сні не побачиш!
Не дивно, що Олег, почувши ці слова, так і сів, де стояв…
3. ЩЕДРА СУСІДКА
Нехай ніхто з вас не сподівається, що Лізчиного зойку в Круглику о цій ранній порі не почули.
Щоправда, старожилів зойками не здивуєш, бо відтоді, як у Круглику почали з’являтися дачі, село стало повнитися й зойками дітей.
Діти дачників зойкали при найменшій нагоді.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мінімакс - кишеньковий дракон» автора Костецький А.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МІНІМАКС — КИШЕНЬКОВИЙ ДРАКОН, АБО ДЕНЬ БЕЗ БАТЬКІВ Фантастично-пригодницька казка“ на сторінці 5. Приємного читання.