TextBook Фарадейович одгвинчує кришку i урочисто говорить:
— Увага, товаришi-громадяни, ви-ли…
Ми з Явою блискавично перезирнулися.
— Гой!
— Вой!
Спершу з кущiв вилетiв наш двоголосий зойк, за ним одразу — ми.
— Стiйте! Не лийте!
Ви пам'ятаєте, у спектаклi «Ревiзор» Гоголя є наприкiнцi нiма сцена, коли всi застигають у рiзних позах iз роззявленими ротами? Так-от точнiсiнько така сцена вiдбулася й зараз. На якусь мить, звичайно. Перший отямився Фарадейович.
— Що? — здивовано запитав вiн.
— Ми… — сказав Ява i глянув на мене.
— Ми… — сказав я i глянув на Бардадима.
— Ми… — повторив Ява i теж глянув на Бардадима. — Ми… тiльки вам можемо… по секрету…
Фарадейович усмiхнувся.
— По секрету, так по секрету. Я люблю секрети.
Вiн одiйшов з нами вбiк i схилився, наставляючи вухо.
I ми, перебиваючи один одного, пошепки виклали у це вухо геть чисто все. Пiд кiнець Ява сказав:
— А тепер скажiть усiм… Хай нам надають… по западному полушарiю… Ми згоднi.
Фарадейович якось дивно скривився i протягнув:
— Он воно що… Гаразд…
Потiм рiшуче рушив до гурту юннатiв. Ми, заклавши руки за спини, як арештанти, допленталися за ним.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тореадори з Васюківки» автора Нестайко В.З. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША яку розсказує Павлуша Завгороднiй Надзвичайнi пригоди Робiнзона Кукурузо та його вiрного друга i однокласника Павлушi Завгороднього в школi, дома та на безлюдному островi поблизу села Васюкiвки“ на сторінці 35. Приємного читання.