Розділ «Сергій Жадан Динамо Харків. Вибрані вірші»

лежить на хребті Гіндукуш.

Це смерть шукає мої сліди,

смерть виводить мене до води,

і доки я з річища мерзлого п’ю,

тримає флягу мою.

Я ніс усе, що і мав нести,

я обійшов талібанські пости,

дістався міста, продав телефон,

перейшов таджицький кордон,

і на п’яту ніч, хто би що не казав,

побачив Ростовський вокзал.

Там попереду погранці,

сонце в траві, туман на ріці,

довгий день, строкатий базар.

Лише б довезти додому товар,

і скинути, якщо повезе,

циганам із ХТЗ.

Але смерть чекає на того, хто йде.

Смерть тримає мене і веде.

Смерть прокидається вночі