Розділ «Сергій Жадан Динамо Харків. Вибрані вірші»

Але печаль сідає на поля.

Нужда голімі розправляє крила,

докіль поет тривожно промовля:

я є народ, якого правди сила;

цю жінку я люблю, вона просила.

3

Сумна країна у години скрут.

Блукає міщанин поміж споруд,

з усталеним природним артистизмом

говорить, і його словесний труд

повніє нездоровим еротизмом

і побутовим антисемітизмом.

4

Сколовши босі ноги об стерню,

старенький Перебендя коло тину

ячить собі, що, скурвившись на пню,

лукаві діти в цю лиху годину

забули встид, просрали Україну,

забили на духовність і борню,

і взагалі творять якусь фігню.