Вибране (поезія)

і хай мародеру дрижав його згорблений карк;

відкрили “Просвіту”, зчиняючи гамір і грюк,

зібрали до зоопарку вцілілих радянських тварюк,

хоч на фі* кому потрібен він був – цей ваш зоопарк.

е.

Ті піонери-юннати, які вам писали вірша,

та вчителька мови, котра пускала вас на постій, -

вони ще сплатять офіру за всіх, хто від них вируша,

ось вона, діти, слов‘янська психоделічна душа –

знаєш, який буде вжинок, але таки спробуй, посій.

є.

Скажіть запальному хлопчині, який промерзав до тла

в зимовій редакції, вірячи, що це іще не кінець,

коли ви йшли з цього міста, з його води і тепла,

скажіть, чи крапля сумління хоч раз по тім затекла

до ваших холодних німецько-фашистських сердець?

ж.

І навіть можна не знати природи якихось речей,

але, якщо вже відверто, без соплів і без образ –

попри усю непруху, попри тугу, ачей,