Вибране (поезія)

І лиш зоря над містом пролягла,

юнак змахне краплини із чола

і молодечо усмішкою блисне.

Бо попри те, дала чи не дала,

у щастя людського два рівних є крила:

троянди й виноград – красиве і корисне.

+ + +

Пепсі,

лиши мені тепле взуття і сухе волосся.

Заводи і фабрики Лівобережжя кінчають від тиску своєї любові.

Дивись, як тоншає листя,

як легке підпільне багатоголосся

ворушить до ранку сутінки свіжі і паперові.

Із наших вулиць зникають службовці, комахи, юродиві;

мерзнуть яблука, діти, працюють вантажники.

Тепер ось почнуться завії –

нові сторінки у загальному спротиві,

почнеться різдв‘яний драп, опалення, щедрі затяжки.

Лиши мені в‘язані ковдри з довгою ниткою холоду,

з давленими цитринами,