Він іще раз підняв великий палець, але вже лівої руки, правою рукою зробив жест, ніби він той лівий палець солить:
— З присипкою! — каже.
Що значить «жити з присипкою»?
Нічого не розумію.
Я до нього ще раз:
— Во з присипкою?
— Точно! — каже.
Ну, добре, думаю собі. Хай буде «во з присипкою». Хай буде на придачу й «точно».
Далі розмова пішла на мигах.
— Ну, а конкретніше? — питаю.
— Можна, — каже, — й конкретніше. Ті, котрі мають у голові лій, живуть добре, а ті, котрі без лою, живуть гірше. Матеріально, може, й не гірше, так зате їх отут пече… — сказав мій хазяїн.
Сказав «отут» і показав на серце.
— А чого ж їх отам пече? — питаю.
— Слухай! — каже.
— Слухаю! — кажу.
— От головую я в артілі. Хазяйство велике, робота велика. Не можна, щоб про цю роботу не знали на всій землі нашій! Так?
— Так!
— І рільництво, і скотарство, і конярство, і свинарство, і птахівництво! Так?
— Так!
— Пшениця щоб родила! І цукрові буряки, щоб родили! «І житечко, і овес», і технічні, і пропашні! І щоб молоко! І щоб худоба плодилася, і щоб курка неслася! Так?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Весна-красна (збірка)» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рекордсмен“ на сторінці 2. Приємного читання.