TextBook Привид… Марення…
А як же ж хочеться агресорам воювати! До болю, до різачки!
Уоллстріт хоче, щоб усенький білий світ, щоб усю земну кулю — у сейф! Клац! — ключем:
— Моя земна куля! Моя!
Сиди тоді собі спокійно й визискуй! Натиснув на одне місце — пливе золото вагонами, пароплавами, транспортними літаками…
На друге місце натиснув — каучук везуть.
Ще натиснув — уранова руда, пшениця, вовна, скот…
Все везуть панові — що на землі, що й під землею, що на воді, що й під водою, що в атмосфері, що й у стратосфері! Усе його!
Він! Тільки він — хазяїн! Єдиний!
ІІОпритомнює містерпан, озирається навкруги, вдивляється вперед, прислухається…
— Ми не хочемо воювати! — чує містерпан з Півдня…
— Ми не будемо воювати! — лунає і з Півдня, і з Півночі, з Сходу і з Заходу.
— Ми не дамо своїх дітей на гарматне м'ясо! — лунає з уст матерів усього світу.
— Ми ніколи не добуватимемо вугілля, коли воно піде на підготування війни проти Радянського Союзу! — заявляють англійські шахтарі.
— Повертайтесь додому, пане Черчілль, ми хочемо миру, а не війни! — заявила жіноча демонстрація Черчіллеві, коли він прибув до Сполучених Штатів Америки.
— Геть, Ейзенхауере, до Америки!
— Геть Північноатлантичний блок! Геть паліїв війни! — в усіх країнах лунає гнівний голос прогресивного людства.
Прогресивні представники науки й культури, трудящі всього світу збираються на конгреси: Геть війну! Хай живе мир!
Містерпан бачить це все і ще дужче скаженіє… Та хоч трісни, як кажуть, а народ війни не хоче…
IIIА тут же агресорам з Уоллстріту до того ж припекло воювати, що аж-аж-аж…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НАРОД ВІЙНИ НЕ ХОЧЕ“ на сторінці 5. Приємного читання.