TextBook «Бібліотека імені Героя Соціалістичної Праці Ганни Кошової».
У Ганни Денисівни побували ми і вдома, і на її трьох гектарах, де вона сіяла буряки, щоб дати по 800 центнерів з гектара, виконати своє зобов'язання перед державою.
Вона була занепокоєна, що нема дощу.
— А як не виконаю?! Як я Микиті Сергійовичу в очі дивитимусь?
А тут якраз уночі дощ! Одразу ж і сіять.
Ганна Денисівна сама ходить за сівалкою, сама придивляється і за культиватором, і за боронами.
На ходу збирає капустяне коріння (торік тут був колгоспний город), наказує запалити купи торішнього на межі бур'яну.
— Воно ж нам капоститиме потім! Різні кузьки — шкідники там плодитимуться…
І вже знову біля сівалки.
— Вішта! Вішта! Та протягай далі, я тобі кажу, а то ж двічі краї треба буде обсівати!
І воднораз уже кинула оком на культиваторщиків:
— Куди ж ото ти повів? — Хіба я тобі так показувала? Прямуй на вербу! На вербу прямуй!
А тут іще й фотокореспонденти:
— Надівайте, Ганно Денисівно, піджака з орденами, та ставайте отут, бо інакше нічого не вийде!
— А тепер скидайте, ми вас за сівалкою сфотографуємо!
А на другім березі невеличкої річки Роставиці частина ланки під лопату картоплю садить.
— Чому під лопату?
— Нічого, нічого! Це — такий сорт! — посміхається Ганна Денисівна.
Ганні Денисівні Кошовій — 76 літ.
— А на літературний вечір прийдете, Ганно Денисівно?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВЕСНА-КРАСНА“ на сторінці 45. Приємного читання.