— Дивися, інші люди збирають врожай. Збираймо свій. Коли не зберемо, припаде снігом.
Ведмідь вириває картоплиння, складає до громади, бере на плечі, несе до своєї зимівки. А чоловік спокійно викопує з землі картоплю, бо вже йому картоплиння не заважає. Накопав чоловік картоплі багато, бо врожай був добрий.
Зібралися з нив чоловік і ведмідь, чекають зиму. Поки снігу не було, ведмідь сяк-так живився — виходив на пашу, поїдав картоплиння. А як настала зима, прийшов і голод. Картоплиння пробує їсти, а воно несмачне. Зрозумів ведмідь, що вчинив негаразд.
— Прийде весна, буде інакше. Я візьму собі те, що під землею. Гірко, бідно перебув зиму ведмідь, ледве весни дочекався. Настало тепло. Зустрічає ведмідь чоловіка на полі.
«Будемо інакше миритися!» — думає ведмідь і каже чоловіку:
— Обдурив ти мене, я ледве живий залишився. Тепер візьмеш собі, що буде зверху, я візьму те, що в землі.
— Гаразд!
Приніс чоловік насіння кукурудзи. Засіяли кукурудзою поле, зійшло насіння, почало рости стебелля. Треба кукурудзу обкопувати. Обкопали вперше, обкопали і вдруге.
Прийшла осінь. Чоловік найняв воза, вибрався до лісу за врожаєм.
— Твоє — зверху, моє — в землі! — каже ведмідь.
І взялися збирати посіяне весною. Чоловік наламав качанів немало, бо вродило добре. Ведмідь вириває з землі коріння.
Прийшла зима. Чоловік з дітьми гараздує, а ведмідь голодніє. Розізлився й думає: «Увиджу того чоловіка, заб'ю його, щоб більше не дурив мене».
Вийшов чоловік на поле, його зустрів ведмідь:
— Двічі дурив ти мене, а тепер я тебе уб'ю. Бо залишишся живим, знову обдуриш.
— Добре,— каже чоловік.— Хочеш мене забити, вбивай. Тільки дай можливість відклонитися до жінки й дітей.
— Гаразд! Іди! Прощайся з сім'єю й повертайся сюди. Тут я тебе і з'їм!
Іде чоловік засмучений. Зустрічає його лисиця. Каже йому:
— Чого ти, чоловіче, такий зажурений?
— Що тобі розповідати? Хіба чимось поможеш?
— А коли поможу? Тільки кажи, яка біда? Я пораджу. Розповів чоловік історію з ведмедем, розповів, як землю обробляли, як сіяли, як врожаєм ділилися. Розповів чоловік і те, як ведмідь залишився незадоволений, як хоче його забити, як він відпустив попрощатися з жінкою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Як чоловік і ведмідь ґаздували» автора Народна творчість на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 2. Приємного читання.