Про сонце, мороз і вітер

Ішли сонце, мороз і вітер стовповою дорогою усі три і зустрічають чоловіка.

— Здоров був!

— Доброго здоров'я!

Поздоровкались і пішли, ті собі, а той собі; пройшли вони з гони і роздумались тоді: кому той чоловік здоров'я бажав — чи на всіх, чи, може, одному? Вернулись, нагонять того чоловіка:

— Обожди, чогось іспросимось.

Той обождав, підходять вони до його:

— Кому, чоловіче, ти казав доброго здоров'я — чи одному, чи на усіх?

— Ні,— каже,— одному я казав.

— Котрому ж ти казав?

— Оцьому,— каже,— губатому я бажав здоров'я.

Обернулись і йдуть собі назад, сонце й каже:

— Я його попечу!

А мороз каже:

— Я його ізморожу.

А вітер каже:

— Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, а я буду холодний вітер віять, а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!