Іванко на службі у багача

— Добре! Я буду робити у вас іще один місяць, але якщо ви не повторите свої відповіді на всі три загадки, то повинні мені заплатити за всі три роки моєї служби.

Багач на це погодився.

А це було якраз у пору весни.

Вийшов Іванко в поле орати. Через якийсь час дивиться — іде багач.

«Що це може означати?» — дивувався Іванко.

Прийшов багач ближче, сів на межу і дивиться, як Іванко оре.

Як довго він там сидів, то важко сказати, бо час швидко минав.

А коли надійшла обідня пора, то багач послав Іванка до себе, щоби йому приніс обід.

Послухав Іванко багача і пішов до нього в будинок. Дивиться, а у багача дім загорівся. Прибіг він на поле і говорить, що трапилося. Та сказав це не просто, а словами багачевих загадок: «Чистота красоту винесла на висоту. Давайте скоро благодать, бо вам домом не владать».

Багач на це нічого не міг відповісти, бо не знав, що ці слова означають.

Тоді він каже слузі:

— Поясни мені, Іване, що означають ці слова, бо я їх не розумію. Тепер Іванко пояснив багачеві: «Чистота красоту винесла на висоту»,— то це означає, що на кішку, тобто на чистоту, упала красота, тобто розжарений вугіль, і кішка від страху вибігла на висоту, тобто на горище, і від жару горище загорілося. А дальші слова: «Давайте скоро благодать, бо вам домом не владать»,— то це означає, що давайте швидко воду, тобто благодать, щоб вогонь погасити.

Прибіг багач додому і переконався, що Іванко правду казав, бо хата його дійсно згоріла. Діватися було нікуди.

Позичив багач грошей від своїх родичів та й заплатив Іванкові за всі три роки його служби.

Тут і казці кінець.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!