Тут, на щастя, з’явився робот із великою сулією валер’янки. Громозека налив валер’янки у склянку, одним духом випив її, і з вух у нього пішла біла пара.
— Отепер краще. Тепер я зможу відкрити тобі, професоре, дуже важливу таємницю. І нехай мені буде гірше.
— Тоді не треба відкривати, — заперечив я. — Не хочу, щоб тобі було гірше.
— Але ж ніхто, крім мене, не знає, що це таємниця, — промовив Громозека.
— Ви надто дивний археолог, — озвалась Аліса. — То, виходить, ніякої таємниці нема?
— Є таємниця, — відповів Громозека. — Справжнісінька таємниця, але не в тому значенні, в якому ви її розумієте.
— Громозеко, — сказав я, — ми нічого не розуміємо.
— Нічого не розуміємо, — підтвердила Аліса.
Громозека, щоб не гаяти часу марно, допив валер’янку просто із сулії, зітхнув так, що вікна затремтіли, і розповів нам ось що.
Археологічна експедиція, в якій працює Громозека, прилетіла на мертву планету Колеїду.
Колись на Колеїді жили люди, але чомусь років сто тому всі вони померли. І навіть усі звірі на планеті подохли. І комахи, і птахи, і риби. Жоднісінької живої душі. Тільки руїни, вітер свище, дощ іде. Навіть подекуди ще стоять на вулицях машини і пам’ятники великим людям.
— У них була війна? — спитала Аліса. — І вони одне одного перебили?
— Звідкіля в тебе такі думки? — здивувався Громозека.
— Ми з історії середні віки проходимо, — відповіла Аліса.
— Ні, не було там війни, — мовив Громозека. — Якби була така страшна війна, то й через сто років залишилися б сліди.
— Але, можливо, в них були які-небудь отруйні гази? — спитав я. — Або атомна бомба? А потім почалася ланцюгова реакція?
— Ти розумний чоловік, — відповів Громозека, — але говориш дурниці. Невже ми, досвідчені археологи, майстри своєї справи, на чолі зі мною, який дивиться крізь землю і бачить, як пробирається дощовий черв’як, невже ми не здогадалися б?
Громозека похитав своєю головою і так страшно блиснув очима, що я мигцем глянув на Алісу — чи не злякалася вона часом мого найдобрішого друга?
Та Аліса не злякалася Громозеки. Вона думала.
— І от у нас є одна підозра, — сказав Громозека. — Тільки вона — таємниця.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дівчинка з Землі» автора Булічов Кір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ АЛІСИ Фантастична повість“ на сторінці 3. Приємного читання.