TextBook — Придерж їх, тату! — сказала Аліса й побігла.
“Добре, — встиг подумати я, — що хоч Аліса в безпеці”. Моє становище й далі лишалося небезпечним. Кущики старалися загнати мене в куток, а шваброю я вже не міг орудувати.
— Навіщо Зеленому вогнемет? — почув я раптом у динаміку голос капітана Полоскова. — Що сталося?
— На нас напали кущики, — відповів я. — Але вогнемета Зеленому не давай. Я спробую зачинити їх у відсіку. Тільки-но я відступлю за сполучні двері, я дам тобі знати, і ти відразу ж замкнеш відсік.
— Тобі не загрожує небезпека? — спитав Полосков.
— Ні, поки що я тримаюсь, — відповів я.
І цієї ж миті найближчий до мене кущ сильно смикнув за швабру й вирвав її з рук. Швабра відлетіла аж у кінець коридора, і кущі, наче підбадьорені тим, що я беззбройний, рушили до мене щільною лавою.
Аж тут я почув швидкі кроки позаду.
— Ти куди, Алісо! — крикнув я. — Негайно ж назад! Вони сильні, як леви!
Та Аліса прошмигнула в мене під рукою і кинулася до кущів.
Щось велике, блискуче було у неї в руці. Я кинувся за нею слідом, утратив рівновагу і впав.
Останнє, що я побачив, була Аліса, яку обступили зловісні віти ожилих кущів.
— Полосков! — вигукнув я. — На поміч!
І в ту ж секунду спів кущів урвався. Почулося тихе жеботіння і зітхання.
Я підвівся на ноги і побачив мирну картинку.
Аліса стояла в самісінькій гущі кущиків і поливала їх із лійки. Кущики гойдали вітами, стараючись, щоб не впала жодна крапля вологи, і блаженно зітхали…
Коли ми загнали кущі назад у трюм, підібрали зламану швабру і витерли підлогу, я спитав Алісу:
— Але як же ти здогадалась?
— А нічого такого, тату. Адже кущики — рослини. Отже, їх треба поливати. Як моркву. А ми ж їх викопали, посадили в ящик, а полити забули. Коли Зелений схопив мене і намагався врятувати, я встигла подумати: адже вони у себе вдома живуть біля самої води. І Третій капітан за їхнім співом знайшов воду. А співають вони, коли насувається піщана буря, яка сушить повітря і засипає піском воду. От вони й хвилюються тоді, що води їм не вистачить.
— То чого ж ти зразу не сказала?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дівчинка з Землі» автора Булічов Кір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПОДОРОЖ АЛІСИ Фантастична повість“ на сторінці 34. Приємного читання.