Розділ «ПІСНЯ ТРЕТЯ»

Щоб розпитать, скільки лих богосвітлі зазнали ахеї,

Втомлений цим, ти б раніше до рідного краю вернувся.

Років аж дев'ять загибель ми їм готували, вживавши

Хитрощів різних, аж поки їх дав довершити Кроніон.

120] Розумом ще-бо ніхто з Одіссеєм не міг богосвітлим

Там порівнятись ніколи; усіх перевищував завжди

В хитрощах різних твій батько, якщо таки справді ти рідний

Син його. З подивом щирим я нині дивлюся на тебе:

Тож і в розмові настільки ти схожий на нього, шо навіть

125] Важко повірить, щоб міг щось подібне юнак говорити!

Ще не бували ніколи ми – я й Одіссей богосвітлий –

Різної думки ані у зібраннях народних, ні в раді, –

Мислями завжди єдині й душею, розумні поради

Ми подавали аргеям, щоб вийшло усе якнайкраще.

130] Тільки як ми зруйнували високе Пріамове місто

Й на кораблях одпливли, то бог нас розкидав, ахеїв, –

Зевс тоді в серці своїм поворот нещасливий замислив

Людям аргейським, не всі-бо між ними бували розумні

І справедливі. Лиха багатьох із них доля спіткала,

135] Згубний-бо гнів збудили вони в ясноокої доньки