— Ти не кохаєш мене?
— Ні, якраз я тебе дуже кохаю.
— Повтори, — попросила вона.
— Я тебе дуже-дуже кохаю.
— Тоді чому тебе не буде з нами?
— Ти знаєш, — повторив він.
— Нічого я не знаю.
— Наша боротьба програна, — сказав він. — І рано чи пізно…
— Нічого ще не пізно, — перебила вона. — Ми можемо завіятися, де нас ніхто не знайде. Навіть вибратися за кордон. Я чула, що можна перейти Збруч.
— Що за тим кордоном робити? — спитав він.
— Там багато наших, там наш уряд.
— Нашого там уже нічого немає.
— Ми могли б там влаштувати своє життя, — сказала вона.
— Могли б. Тільки це не для мене.
— Чому?
— Тому, що на моєму прапорі не було напису «Воля України або закордон».
— Смерть не обирають, — сказала вона.
— Але вона обирає…
— Тобі й життя ніпочім, — дорікнула Тіна. — Ти ще молодий, а вже розпрощався з ним.
— Неправда, — сказав Ворон. — Я люблю волю. А її можна вигодувати лише кров'ю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Залишенець. Чорний ворон» автора Шкляр Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА“ на сторінці 7. Приємного читання.