— Мудей.
Він, тугодум, від подиву не знав, що сказати.
— Звідки ти знаєш, як звуть мого коня?
— Я про тебе знаю усе.
Господи, здається, так воно і було. «Я завжди йшла по твоєму сліду. Хіба ти не зрозумів?» Зрозумів, моя пташко.
— А що це означає — Мудей? — спитала вона.
— Не знаю, — знизав плечима Ворон. — Це, мабуть, щось по-конячому, він же тобі не пояснить. Але мені подобається.
Він припалив цигарку, і тепер його лице, на мить освітлене вогником, видалось навіть веселим.
— Я колись теж курила, — похвалилася Тіна. — Як навчалася в Уманському училищі, ми з дівчатами курили навіть махорку, щоб перебити голод. Ти знаєш, що тютюн перебиває голод?
— А ти знаєш, що взимку падає сніг? — підкусив її Ворон.
— Ох, яка ж я дурепа, зовсім забула! Я ж принесла тобі вечерю. А ти мені так закрутив голову, що все як заорало.
Вона швидко налапала в темряві кофтину, натягла її через голову і, метнувшись десь до порога, принесла торбину. Виклала перед Вороном смажену курку, півпаляниці, журавель[*] горілки, не забула й михайлика та сільничку.
Він наповнив михайлика, подав Тіні.
— Зігрійся трохи. Щоб удома не журилися.
Відпивши ковточок, вона довго ловила ротом повітря, поки не відщипнула шкуриночку хліба.
— Ні, так діло не піде, ану призволяйся, — він одірвав і подав їй ласе стегенце.
— У мене Великодній піст, — відмовилась Тіна.
— Он як. Тоді вибачай. Наш лісовий режим посту не передбачає.
Ворон наповнив михайлика по вінця, — за тебе, моя пташко, — і випив до дна.
Відриваючи курятину великими шматками, він щедро її присолював і їв так смачно, що лящало за вухами. Ворон скучив за доброю їжею, а що вже казати про їжу з жіночих рук, та ще й із рук коханої, яка зараз сиділа поруч і не зводила з нього очей. Поки він їв, Тіна не потривожила його жодним словом, наче Ворон справляв якийсь священний ритуал, що вимагав тиші і неабиякої зосередженості. Потім вона подала йому рушничок, Ворон, змочивши його горілкою, ретельно витер губи і руки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Залишенець. Чорний ворон» автора Шкляр Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА“ на сторінці 14. Приємного читання.