Обом було нам важко, але Зевсова
Узда його до того приневолила.
І враз я розум і подобу втратила
Й, жалистим гнана оводом, як бачите -
675]
Рогата - мчала скоками шаленими
До джерела Керхнеї добропитної,
До пагір Лернських, і землепароджений
Пастух, гнівоневтомний Аргос гнав мене
І скрізь очима стежив незліченними.
680]
Життя від нього нагла відібрала смерть,
Мене, ж і далі, жалену злим оводом,
Цей з краю в край ганяє божественний бич.
Ти чув усе. Скажи, як можеш, чим моє
Скінчиться лихо. Та, в біді жаліючи,
685]
Мене словами не втішай облудними,-
Нещиру мову слухать - то найгірший біль.
Тренос
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прометей закутий» автора Есхіл на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стасим другий“ на сторінці 11. Приємного читання.