Прометей закутий
О, коли б під землю він кинув мене,
Під склепіння Аїда, що мертвих ховає,
Аж у тартар безкрайній, і там
155]
Закував жорстоко в кайдани залізні,
Щоб ні бог, ні смертний, ніхто не радів
Із муки моєї!
А тепер - бездольний, забава вітрів,
Ворогам страждаю на втіху.
ХОР
Строфа 2
Та хто з богів, немилосердний,
160]
Із тебе глумував би тут?
Недолею твоєю хто
Не вболіватиме, крім Зевса? Завжди лютий,
Незламний волею, це ж він
владі приборкав своїй
Весь Уранів рід.
165]
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прометей закутий» автора Есхіл на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Парод“ на сторінці 3. Приємного читання.