Прометей закутий
Тіфон всепожирущу лютість вивергне,
Сам громом Зевса на вугілля спалений.
Мене не потребуєш ти навчителем,
Отож, як сам умієш, і рятуй себе.
375]
Свою недолю до кінця я витерплю,
Аж поки гнів у серці вщухне Зевсовім.
ОКЕАН
Чи й досі, Прометею, ти не відаєш,
Що слово - лікар гніву найлютішого?
ПРОМЕТЕЙ
Коли завчасно стримувати в серці гнів,
330]
А не тоді гасити, як налає він.
ОКЕАН
Скажи мені, що бачиш небезпечного
В моєму піклуванні та відважності?
ПРОМЕТЕЙ
І нерозважну простоту, і марний труд.»
ОКЕАН
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прометей закутий» автора Есхіл на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Парод“ на сторінці 18. Приємного читання.