Повинен долю зносити присуджену:
105]
То - нездоланна сила Неминучості.
Та як мені мовчати й як повідати
Про долю нещасливу! Дав-бо смертним я
Почесний дар - за це мене й засуджено:
В сухім стеблі сховавши, джерело вогню
110]
Я переніс таємно, й людям сталося
Воно на всі мистецтва їх навчителем.
Оцей-бо злочин я тепер покутую,
В кайданах лютих просто неба висячи.
Чути шелест у повітрі.
А! а! а!
Наближається хор Океанід.
ПРОМЕТЕЙ
115]
Але що то за шелест і подих незримий?
Чи то боги? чи смертні? чи інше то щось?
Хто до бескетів цих на край світу прийшов
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прометей закутий» автора Есхіл на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пролог“ на сторінці 9. Приємного читання.