— Виходить, що становище не таке вже безпорадне. Коли б нам вдалося повідомити про себе, я певна, що епропівці нас врятували б.
— Хіба що ваші епропівці. Але жоден з тих, хто врятувався звідси, не захоче викликати нам на допомогу радянських водолазів.
— Я чула розмову про аварійний буй. Коли я правильно зрозуміла, його можна звідсіля викинути і сповістити про себе.
Поранений заворушився. Дівчина збудила в ньому іскру надії.
— Так, так… Якби нам викинути буй… Якби його негайно знайшли й передали вашим епропівцям. Ми ще проживемо тут три-чотири дні.
Світла пляма, ледве видна в тому місці, де горіла лампочка, зовсім згасла. Каюту заповнила абсолютна темрява Люда втратила останній зоровий орієнтир і тепер могла рухатися, лише обмацуючи руками все навколо.
— Нам потрібне світло, — сказала дівчина.
— В мене є сірники, — відповів Антон, — але кожен запалений сірник зменшує кількість кисню.
— Невже тут немає електричного ліхтарика?
— Спробуйте знайти старшого офіцера і обшукайте його кишені, у нього повинен знайтися.
Люда пригадала, що труп старшого офіцера лежить на східцях між каютою та постом центрального управління. Розводячи перед собою руками, намацала стіну, ступила два кроки і спіткнулась. Присіла, провела руками низу. Рука натрапила на чиюсь голову. Пальці попали в щось мокре й липке. Дівчина здригнулася, уявивши закривавлену голову мерця. Не втрачаючи самовладання, Люда провела руками вздовж тіла і знайшла кишеню. Справді, в одній з кишень лежав електричний ліхтарик, схожий на трубку. Засвітила, оглянула вбитого і повернулася назад до столика Тепер на якийсь час могла користатися світлом.
— Економте батареї, — сказав Антон.
— Знаю, — відповіла дівчина. — Що ж далі?
— Напишіть записку, яку треба вкласти в буй.
Дівчина знайшла в столику папір, автоматичну ручку, поставила біля себе ліхтарик і почала писати.
— Як називається цей підводний човен? — спитала дівчина.
Антон мовчав.
— Ви хочете, щоб вас врятували епропівці, і не хочете назвати свого корабля.
— Пишіть — піратський підводний човен, — глухо відповів поранений, — а там вони вже самі розберуть.
— Гаразд. Як визначити, де ми знаходимось?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шхуна «Колумб»» автора Трублаїні Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА“ на сторінці 2. Приємного читання.