Розділ «Частина друга Про Румцайса та розбійницького сина Ціпісека»

— Авжеж, чекатиму я, поки ти мене знову обдуриш! — заревів змій і так визвірився на Юкліка своїми чотирнадцятьма очима, що писар сім років після того спотикався на кожному сьомому кроці.

А змій літає і дивиться, де б йому вмостити під землею на сім сажнів своє чорне яйце, щоб воно визріло у нового змія.

Аж тут вийшов наперед Румцайс.

Подивився він на змія, що літав уздовж і впоперек над майданом, і зачекав, поки опиниться той у нього над головою. Тоді прицілився і торохнув з пістоля зеленим жолудем по змієвих пазурах. Влучив змієві в найменший пазурчик.

Семиголовець навіть не скрикнув, але яйце випустив. А Румцайс підставив капелюх та й спіймав у нього яйце. А потім розмахнувся і закинув його аж до Прахова, поміж скелі.

Ще й досі є там печерка, яку вибило в камені змієве яйце.

А коли у змія пропаде яйце, стає той змій на сім тижнів зовсім безсилий. Тож мало не розбився семиголовець об Зебінську гору, коли падав з-під хмар на землю.

А Румцайс дмухнув у пістоль і, не чекаючи, поки почнуться гулянки й танці, пішов додому їсти розбійницьку юшку.

26. Як Румцайс  упорався з другим змієвим яйцем

Якось після того знову дивно засвербіло Румцайсові в бороді, і він сказав Манці та Ціпісеку:

— Посидьте-но хвилинку тихо, як мишки, хай я взнаю, звідкіля воно йде.

А свербіло йому з боку Відня. Румцайс покликав поштову сойку і сказав їй:

— Ану ж бо лети в той бік і послухай, що там робиться.

Над Дунаєм-рікою бродили тоді чередою аж три бурі. Сойка повернулася на четвертий день і закричала:

— Кепські справи, бо тарахне все це прямо біля Їчина!

— А тепер кажи оту першу половину, що їй друга дорогу перебігла, — спокійно відповів Румцайс.

Сойка почала все спочатку:

— Пан імператор знову підпустив шпильку королю Фріцу. А розплачуватися за це будуть генерали на полі під Чержовкою.

— Тільки їм і діла, що підпускати один одному шпильки! — пробурмотів Румцайс.

Адже з плацу під Чержовкою може дострелити ядро до їчинського ринку і щербата гармата. А піхота своїми кулями може позбивати квіти в садочках біля крайніх будинків. А кіннота — потоптати капусту.